Аня Форджер: Потерянная в Киеве

Розділ 23 Повернення додому та секрети Ані

 День на Подолі видався неймовірно насиченим. Хоча нові ворота там поки що так і не відчинилися, дівчатка вздовж і впоперек обійшли старовинні вулички, заглянули на набережну і провели чудову розвідку. Пізно ввечері стомлена, але весела компанія нарешті повернулася до затишної квартири Софії.

Ху Тао одразу плюхнулася на диван, переможно закинувши руки за голову, Ноель тихенько пішла ставити чайник, а Сахароза акуратно склала убік свої прилади.

Софія допомогла Ані зняти курточку, присіла перед нею навпочіпки і з хитрою, доброю посмішкою вирішила пожартувати з дівчинки:
— Слухай, Аня... Ти сьогодні так уперто рвалася до того дитячого садка і все розпитувала про нього. Зізнавайся: чому тебе так тягне саме до дитячого садка? Ти що, вирішила знову піти туди до молодшої групи?

Аня тут же широко розплющила свої великі зелені очі, відчайдушно замахала ручками і почервоніла аж до кінчиків вух.
- Ні-ні! Чесно-чесно, Софіє! Ніякий я не малюк!

Помітивши збентеження дівчинки, у кімнаті дружно розсміялися. Ху Тао хихикнула, прикривши рота рукою, а Сахароза з розчуленням похитала головою.

— Гаразд, вірю на слово! — усміхнулася Софія, потріпавши Аню по волоссю. — А тепер давайте пити чай із печивом, яке приготувала Ноель, і відпочивати перед завтрашньою вилазкою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше