Яскраве золотисте світло поступово згасло, а чарівна спіраль у небі повільно розчинилася. На м'яку зелену траву у дворі дитячого садка опустилася дівчина з акуратною короткою стрижкою попелястого кольору, в елегантній сукні покоївки з елементами лицарських обладунків та зі свіжою квіткою у волоссі.
Дівчина злегка похитнулася, але відразу швидко випростала спину, обтрусила спідницю і уважно подивилася на всі боки.
— Ох... Мої вибачення за незручну появу! — ввічливо і трохи схвильовано вимовила вона, притиснувши руки до грудей. — Я — Ноелль, покоївка Ордо Фавоніус із Мондштадта! Підкажіть, кому тут потрібна допомога?
Сахароза від несподіванки ледь не впустила свій блокнот і радісно поправила окуляри:
- Ноель?! Невже це ти?
— Містянка Сахароза? — здивувалась Ноелль, зробивши крок назустріч. — Ви тут теж? Де ми знаходимося? Я просто забиралася в штабі, побачила дивне сяйво і спробувала перевірити, чи все гаразд... а потім опинилася тут!
Аня із захопленням розглядала справжню лицарську покоївку:
- Вау-у-у! Яка гарна! Софія, дивись, вона зі світу Сахарози!
Софія з полегшенням зітхнула і з усмішкою підійшла до нової гості:
— Ласкаво просимо до Києва, Ноеле! Здається, у нас збирається чудова компанія.