Софія розставила на столі чашки з ароматним чаєм, сіла на диван навпроти дівчаток і подивилася на них із м'якою, але серйозною усмішкою.
— Ну ось тепер, коли ми в безпеці, давайте розбиратися, — почала Софія, склавши руки на колінах. — Чесно кажучи, я досі не до кінця розумію, як ви обидві опинилися тут і чому відчинилася ця брама...
Потім Софія перевела стривожений погляд на маленьку рожеволосу дівчинку і дбайливо запитала:
— Аня, скажи... А твої батьки? Вони ж, мабуть, божеволіють! Вони хвилюються за тебе?
Аня опустила голову, крутячи в руках чашку з чаєм, і тихо відповіла:
— Ні, Софіє... Мої тато Ллойд і мама Йор думають, що я просто гуляю на подвір'ї чи знаходжусь у школі. Вони навіть не здогадуються, що я потрапила до іншого світу.
Софія здивовано ахнула, почувши такі знайомі імена секретного агента та найманої вбивці з улюбленого аніме, але дотримала емоцій, розуміючи, як сильно дівчинка зараз потребує підтримки.