Аня Форджер: Потерянная в Киеве

Розділ 8 Дорога до Софії

Софія м'яко посміхнулася, дивлячись на розгубле личко Ані, і акуратно погладила дівчинку по рожевому волоссю.

— Жодних дитячих садків поки що не буде, Аня. Принаймні не сьогодні, — дбайливо промовила Софія. — Тим більше, після того, що тільки-но сталося на вулиці, нам точно краще піти в безпечне місце. Ходімо до мене додому, там все спокійно обміркуємо і вирішимо, що робити далі.

Сахароза обережно піднялася на ноги, обтрусила своє незвичайне вбрання і невпевнено кивнула:
— Якщо чесно... я дуже вдячна. Я зовсім не знаю цей світ і мені трохи страшно однієї.

— Не бійся, Сахароза, ми образити один одного не дамо! — бадьоро підморгнула Аня, беручи за руку.

Софія провела нових знайомих тихими вуличками Києва, намагаючись обминати галасливі проспекти, де люди все ще з подивом обговорювали дивний спалах у небі. Незабаром вони підійшли до затишного багатоквартирного будинку. Піднявшись на ліфті та відчинивши двері квартири, Софія зітхнула з полегшенням: тут було тихо, тепло та безпечно.

— Ну от, розташовуйтесь, — усміхнулася Софія, провівши гостей у вітальню. — Зараз я заварю нам усім чай, а ви поки що розкажіть по порядку: як так вийшло, що ви обоє опинилися тут?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше