Аня Форджер: Потерянная в Киеве
Розділ 2 Чашка чаю та несподіване визнання
Вони пройшли з затишної вулиці до невеликого, затишного кафе неподалік. За вікнами шумів вечірній Київ, а всередині пахло свіжою випічкою та ароматним трав'яним чаєм. Дівчина посадила маленьку гостю за столик біля вікна, акуратно поставила перед нею чашку з теплим молоком і сіла поряд.
Аня з вдячністю обхопила чашку обома руками, відчуваючи, як приємне тепло розливається на пальцях. Зробивши невеликий ковток, вона трохи розслабилася, але на серці все ще було тривожно.
Дівчина лагідно посміхнулася, підперши щоку рукою, і м'яко зробила знайомство:
— Ну от, то набагато краще. Мене, до речі, звуть Софія. А тебе як, мале? Як тебе звуть і як ти тут виявилася зовсім одна?
Аня подивилася на Софію своїми великими зеленими очима, трохи помедділа, а потім відповіла:
— Мене звуть Ганна... Ганна Форджер. І я... я взагалі із зовсім іншого світу.
Софія здивовано підвела брови, уважно вслухаючись у слова дівчинки. Вона подумала, що це дитяча фантазія, але в очах Ані читалося таке щире хвилювання, що не вірити їй було неможливо.
— З іншого світу? — м'яко перепитала Софія, трохи нахилившись уперед. - Розкажи мені все з самого початку. Я уважно слухаю.
#1707 в Фентезі
#389 в Міське фентезі
Відредаговано: 24.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
