Знаходячись в бібліотеці, Севіль більше не захоплювалась ажурною стелею, витонченими розписами стін про вигаданих міфічних істот; кілька поверхів із сотнями тисяч книг, на сторінках яких була історія, наука, магія і майже весь світ – її більше не цікавило. Кругозір Севіль звузився до однієї людини – капітана Райвеля Амстронга.
Райвель заполонив всі думки Севіль; змушував ненавмисне-навмисне своїми вчинками одночасно недолюблювати й бажати його уваги. Наявність в легіоні чарівної незнайомки – повністю вибила Севіль з рівноваги. Одерштейн звикла, що єдиною жінкою серед чоловіків була лише вона. Ревнощі були для неї чимось незрозумілим, новим.
— Ти сказав, щоб я не закохувалась в капітана. Проблема лише в розбитому серці?
Севіль не могла себе стримати, щоб не запитати Алена. Їй надто кортіло отримати відповідь. Надто багато в ній сиділо емоцій, які виговорити було нікому.
— Севіль, ти зараз в бібліотеці. Хіба, ти, не сама говорила, що хочеш відволіктись?
Ален відсунув книгу, усвідомлюючи, що далі вони не продовжать читати. Весь сьогоднішній день в нього пішов шкереберть. Спочатку капітан йому віддав дивний наказ з приводу Севіль, вчора змусив віднести їй їжу, а сьогодні взагалі Алена чекала неприємна розмова. Він в цьому був впевнений на всі сто відсотків. Ален достатньо знаходиться в легіоні, щоб зрозуміти капітана який за сумісництвом близький друг старшого брата, що Райвель ніколи нічого просто так, не робив. Можливо Райвель не сприймав молодшого Блазі серйозно, але він чудово розумів людей, бачачи їхню душу практично наскрізь. Амстронг був не тим, хто закохувався чи переслідував ціль – створення сім’ї. Однозначно ні.
Ален добре пам’ятав їхні невеличкі подорожі до міста, де дорослі самоствердженні чоловіки душевне проводять час в компанії прекрасних жінок. Ні для кого не було секретом, що саме військовослужбовці були найчастішими відвідувачами «Рубінового будинку», де освідченні жінки та чоловіки розважали гостей. Моральна чистота ніколи не порушувалась в Рубіновому будинку, працівникам платилось за розваги у вигляді танців, читання поезії чи простої балаканини. Інтим не був частиною розваг за кошти, але по взаємній згоді, дуже часто жінки й чоловіки сходилися в думках. Хтось там знаходив коханця чи коханку на одну ніч, що могло перейти в стосунки або лишатись взаємовигідним інтимним зв’язком не зобов’язуючи себе до серйозних стосунків; хтось знаходив розраду в розмовах з незнайомою людиною; хтось знаходив чудовий підробіток. Та зрештою, більшість військових все ж відвідували заклад задля знаття інтимної напруги. Солдат будь то чоловік чи жінка, категорично не бажали створювати сім’ї щоб не наражати їх на небезпеку, чи навпаки обтяжувати своєю смертю в разі проваленої місії.
Райвель та Зоран регулярно відвідували Рубіновий будинок і Ален тому був свідком. В його голові зовсім не вкладався закоханий образ капітана, який би себе зобов'язав стосунками.
— Хотіла, — чесно промовила Севіль. — Я читала і намагалась прогнати думки, але не змогла.
— Що ти хочеш від мене почути?
Ален буквально прочитав її німе запитання в очах, але хотів, щоб Севіль озвучила його.
— Заборона стосунків в легіоні єдина причина? — вона вимовила практично пошепки, кладучи голову на прохолодну парту.
Читання їй зовсім вже не йшло. Надто багато було в її голові Райвеля, красивої жінки яка прийшла до нього, поцілунок і знову згадка про незнайомку та купа ревнощів.
— Ні, не єдина. Взагалі-то самі стосунки не є забороненими, скоріше не бажаними. Коли ти військовий, ти наражаєш не лише себе, але й своїх близьких. Звичайно не всі дотримуються цих правил. Воно скоріш є негласним.
— Тобто військовим можна вступати в стосунки?
— Можна, Севіль. Ти як єдина дівчина на весь наш легіон, без образ тільки, — Ален підняв долоні, нервово ними рухаючи. — Мусиш як ніхто розуміти різницю між товариською турботою, залицянням, бажанням побудувати з тобою серйозні стосунки та… розвагою на одну ніч, — останнє Ален вимовив майже пошепки.
Щоки та вуха Блазі вмить почервоніли. Йому було ніяково розмовляти на подібні теми з дівчиною.
— Так ось якої ти думки про мене?! Гадаєш, мене так легко обвести кругом пальця та затягнути в ліжко? Ален, я не легковажна і…
— Севіль зупинись, ти неправильно сприйняла мої слова! Я не кажу, що ти легковажна. Але будь чесна сама з собою – ти достатньо приваблива. Було б зовсім дивно якби твоєї краси ніхто не помічав із легіону.
— Вибач, — Севіль закрила долонями очі, так і не піднімаючи голови з парти. — Жах, як соромно!
— Візьмімо каву і підемо пройдемося в кленовому саду. У вересні листя клену має золоту барву. Якоюсь мірою це заспокоює.
— Ходімо.
Севіль швидко склала підручники повернувши їх на місце. Наразі їй було не до балів Оскара Соло, який кидав на неї невдоволені похмурі погляди. Севіль вже вдруге була в бібліотеці швидким гостем.
***
Амстронг Райвель був наймогутнішим з усіх бійців Вогняного королівства, включаючи й самого імператора. Він нікого й нічого не боявся, не лише через свою могутність магії, але й через те, що він нікого близько до себе не підпускав. Його девізом було: не маєш зв’язків, не має, чого втрачати! Він раз за разом брав участь у воєнних операціях, стаючи свідком, як гинули тисячі солдатів. Тому Райвель надавав перевагу приятелям, знайомим, підлеглим, але не друзям. Друзів втрачати болісно як і сім’ю.
#1791 в Любовні романи
#433 в Любовне фентезі
#452 в Фентезі
#72 в Бойове фентезі
Відредаговано: 06.02.2023