- 6 -

Севіль відчувала розгубленість, мов заблукала в довгій темній печері, де не було видно, ні кінця, ні початку. Вона карала себе за наївність та довіру капітанові. Величний та могутній Райвель, про якого Севіль чула тисячі байок та легенд, про його завойовування, перемогу та силу. Райвель який з легкістю зміг заспокоїти її солодкими своїми вимовами.

 Довіра Севіль коштувала два дні без свідомості, знесилення та спустошення в середині. Пустота яку вона протягом останніх вісімнадцяти років пригнічувала, закривала діру смачною кавою, читанням книг, мрією про друзів та товаришів. Вона щосили намагалась заглушити поглинальну трясовину всередині свого нутра. Севіль знала, що її сила лиха, і вогонь її небезпечний. Вона не покидала надію, що одного дня все зміниться, вступивши до легіону де їй допоможуть. Легіон Фенікса виявився не тим легіоном, який їй був потрібен.

Привівши себе до ладу, Севіль склала кілька книг за сьогоднішнім розкладом, вирішивши, що пробуде рівно до того дня в легіоні, доки не вирішить куди їй податись далі.

Розхитані нерви та незнайомці навколо – не таке майбутнє вона собі хотіла, але обирати було ні з чого. Закинувши сумку, Севіль пішла до лекційної зали.

Увійшовши до кабінету, Севіль швидко сіла за останню парту, намагаючись приховати свою присутність від викладача Валь Ренфольда. Саме через неї, минуле заняття було повторювальним, за що вона дуже вдячна, але от до сьогоднішнього вона мала б бути готовою. Севіль не прочитала  жодного абзацна з параграфа, який задавали додому, вона взагалі книгу не відкривала. Сором вилився червоною фарбою на її обличчі. Відповідальність до якої її привчила мама, назавжди стали принципом її життя.

— Сторінка сімнадцять, — тихо шепнув Едрік Енвуд, який із першого вигляду нагадував забіяку. — Там короткий опис того, що може запитати Валь.

— Дякую.

Севіль швидко відгортала сторінки, почавши читати рядки, намагаючись їх запам’ятати. Вона ніколи не прогулювала уроки, ніколи не приходила на заняття не підготовленою. Серце її калатало, але вона не розуміла через що конкретно – через її прийняте рішення, чи через невиконане домашнє завдання.   

— Вітаю всіх присутніх. Що ж зібрались всі, тоді розпочнемо. Хто мені відповість, що ж таке почуття? — Ренфолд склав на грудях руки у звичній своїй манері, оглядаючи новобранців. — Бачу цілий охочих – ліс рук. Гаразд, я сам буду конкретно запитувати. Пані Одерштейн, може ви нам розповісте, що ж це за джерело – почуття.

— Я? — нервово промовила Севіль.

— Ви. В нас тут лише одна пані.

— Я маю бажання відповісти, — Едрік потягнув праву руку до гори, а потім і ліву. — Можна?

— Можна Енвуд. Ми тебе уважно слухаємо.

— Почуття — це відображення у свідомості людини його відношення до дійсності, яке виникає при задоволенні чи незадоволенні його вищих потреб. — Енвуд підвівся з місця, перед тим як відповідати. Стояв струнко мов в строю, гордовито піднявши підборіддя. — На відміну від емоцій, почуття виявляються більш усвідомлено, тому пов’язані зі свідомими діями та усвідомленими проявами, — Едрік говорив впевнено, чітко, мов читав з підручника. —  Це говорить про предметне і більш конкретному, прояві почуттів та їх нерозривному зв’язку із соціальною сферою життєдіяльності людини. Виходячи з цього, можна прийти до висновку, що емоції є миттєвою реакцією людини на предмет подразнення, його задоволеність або незадоволеність від зовнішніх умов, у той час, коли почуттями можна назвати стан, більш тривале у часі. На мою думку, це одне з надійних джерел для магії.

— Чудово Енвуд. В тебе чудова пам'ять або ж ти вмієш добре завчати матеріал. Може тоді й про емоції розповіси, та яка різниця між почуттями та емоціями?

— Без питань, — Едрік знизив плечима, ніби для нього це була дрібниця, тоді як для Севіль кошмар. —  З точки зору психології, емоції –  це психічні процеси, які існують у формі переживань, що відображають особистісне значення та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій в життєдіяльності людини. Найчастіше вони виникають несвідомо і спонтанно, що безпосередньо пов’язано з біологічними процесами, які відбуваються в організмі людини. Тому найчастіше їх відносять до сфери неусвідомленої або підсвідомої поведінки. Відмінність полягає в тому, що емоції – миттєві та короткострокові, а почуття – поступові, тривалі та довгострокові.

— Сідай Енвуд, вважай що свою першу п’ятірку балів ти заробив за пояснення емоцій і ще п’ять балів за почуття. Беріть приклад зі свого товариша. Бали самі себе не наберуть.

— Бали? — тихо прошепотіла Севіль, звертаючись до Едріка. — Що ще за бали?

— Ми тут не просто вчимося та тренуємося, нам за все виставляють бали. Для проходження в подальший відбір потрібно мати не менше сто балів.

— Я здається цю частину пропустила, коли розповідав Зоран Блазі.

— А він і не розповідав. Це оголошення досить давно висить на стенді в головній залі.

— А-аа. Чудово.

— З джерелами магії розібрались, — поважно промовив Валь, вставши зі свого стільця, — тепер перейдімо до практичної частини. Зараз мій асистент роздасть вам глиняний посуд з водою та паперові полотенця. Не лякайтесь, це не брудна вода, — помітивши розгублені погляди новобранців, відразу додав Ренфолд. — Вона відстояна три тижні на полину, чебрецю та ялівці. В кого чуттєвий нюх, раджу дихати вустами. Трави в правильному поєднані також можуть створювати магію. Тож наш маленький ритуал допоможе вам зрозуміти, яке у вас джерело. Знаємо власне джерело – бездумно не використовуємо магію. Тому новобранці, заплющуйте очі, зосереджуйтесь на собі, на своєму подиху. Як відчуєте власний стукіт серця, відкрийте очі та занурте своє обличчя у воду. Коли кисень покине ваші легені, припините, витрете обличчя і спостерігайте якого кольору набула ваша вода в посудині. Це безпечно, немає потреби для хвилювання. Сила волі – чорний колір, почуття – червоний, емоції – оранжевий, спогади – голубий, витіснення – білий.