Антракт

«Сп'яніння»

Я п'янію разом з вами...

Серце заплутане та в очах ваших обіцяння віри, слова і клятви,

Зникли, як дим із сигарет, ніжність забута.

Зранку в реальності нам важко сприймати,

Ви пам'ятаєте зраду, як той гіркий келих вина.

Сп'яніння відступає , залишаючи лише втому,

Але відповідь для вас одна – доля в мене нелегка!

 



#1578 в Різне
#352 в Поезія
#5603 в Любовні романи

У тексті є: поезія

Відредаговано: 28.10.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше