Словами гіркими, мов струмками дощу.
Чому стежите за моїми кроками так?
Чому намагаєтесь мої думки прочитати вдосвіта?
Чому занапастили ви мене?
Чи то ж пожадливість, чи то ж безпека,
Спонукає вас вдаватися до цього відчуття?
Хочете контролювати моє життя і кроки?
Чи це спроба розкрити мою душу, як вікно без жалюзі?
Відповіді на ці питання вам відомі,
Бо не кохали ви ніколи у власному житті!