Темна ніч сповнена загадки,
Стиль і елегантність, мов барви радість!
І твої обійми викликають жалість.
Не накидай свій піджак,
У мене поганий пересмак.
На вулицях ритмічно звучить серенада,
А я витягаю свою помаду...
Для ритму,для гармонії,
Відкриваються двері до нової магії.
Не потрібно цих всіх церемоній...
Наші почуття ніби сценарій з іронією.
Вишуканий, гармонійний, як той вальс меланхолійний...
Навколо люди під шафе,
А я закричу:
Не накидай той піджак,
Бо для тебе я не та!