Дощ, вечір й портмоне.
Розкриваючи таємниці,
На душі все не те,
Згадуючи ключиці.
Чорно-біле – клавіші на фортепіано,
Цигарки в руці, дим в повітрі грає,
В шубу обгорнена на холоді блукає.
Сяє наче зірка уночі,
Дощові струмені обличчя обминають,
По скупі шляхи води створюють свої...
Солоні краплі від сліз не відрізняють.