Ви писали про рози й почуття,
Тонули в спогадах життя...
І ваша посмішка яскрава,
Зводила з розуму неначе pirmą kartą.
Пісні, ескізи та малюнки
Незамінять ваші поцілунки...
Збираєте троянди, умиті росою,
Які палатимуть неземною красою,
Ці квіти висловлюють вмить почуття,
Мінливі бажання, любов, каяття.
Стоячи на сцені співаючи шансон,
Відкриваєте свій неземний еталон.
І всі ці чорно-білі фото з цигаркою в руках,
Залишаться в архіві на згадку про нас.
Словами не передасиш атмосферу живу,
Тому що дуже сильно вас myliu!
Всі ці моменти крутитимуться в моїй голові,
Бо обожнюю тонути в спогадах tavo jausmai.
Й не помітивши, як пройшов рік,
Залишився б з вами повік!