Штурм

— Непогано кермуєш, — Рід вже деякий час спостерігав за тим, як Ліа скеровувала автомобіль швидкісною автомагістраллю.

Дівчина цілком зосередилась на автівці, що йшла попереду, час від часу скорочуючи або збільшуючи дистанцію.

— Підтягнула свої навички, поки була у «відпустці», — відповіла вона.

— За териристами я ще не ганявся, — наркоторговекць розреготався й відкинув голову назад. — Вважаєш, що то твоя сестра організувала?

— Не певна, — Ліа натиснула кнопку радіо. Салон наповнив голос диктора. В цей момент усі передавали про напад на лікарню. — Там же ж щось відбувається все ж таки. Гадаю, що про людські очі. А справжня ціль — Меган Лойз, донька голови держави. Луа навряд чи б утнула таке. Занадто ризиковано.

— І що ти збираєшся робити? Наздогнати їх та врятувати дівча?

— Ні. Хочу супроводити їх до кінцевої точки. Збираюся розібратися з усіма учасниками.

— Ооо, — мало не проспівав Рід. — Ти вийшла з ролі оперативника. Але оперативник з тебе не вийшов.

— По-перше, вони можуть продовжити. А по-друге, я хочу знати, чи причетна Луа. Мене цікавить інше. Нащо ти зі мною поїхав?

— Раптом ти втечеш, коли все там владнаєш? Як щодо оплати житлових послуг, га?

Ліа перевела погляд на Ріда. В його очах танцювали бешкетливі вогники.

— То ти легко мене знайдеш, — відповіла вона.

— Дивись, вони повернули до селища, — хлопець рукою вказав на поворот.

Автівка викрадачів звернула з траси й покотилася гравієм. Ліа трохи зменшила швидкість й теж повернула убік невеликого населеного пункту.

Бандити проїхали селищем аж до крайньої вулиці. Ліа увесь час намагалася залишатися непоміченою, що було дуже складно в такому маленькому населеному пункті. Вона відкрила на панелі навігації мапу місцевості, після чого звернула на сусідню вулицю. Ліа затиснула педаль газ на максимум, збільшуючи швидкість. Вона швидко дісталася перехрестя й зупинилася. Щойно автівка викрадачів проїхала розгалуження сусідньою вулицею, дівчина зірвалася з місця й поїхала далі. Й таким чином до кінцевого пункту. Автівка з викраденою Меган зупинилися біля напівзакинутого двоповерхового будинку, що був огорожений значно великим парканом. Схоже, встановили огорожу нещодавно. Ліа зупинилася біля одного з житлових будинків, паркуючи автомобіль проміж дерев. Викрадачі вийшли з автівки. Один з них ніс сплячу дівчину. З воріт вийшли ще двоє зустрічаючих. Вони озирнулися, а потім разом зникли за височезним парканом.

— Давай трохи прогуляємось, — запропонувала Ліа.

***

— Тобі краще сдатися та звільнити заручніків, Рейфе, — мовила Луа. — В тебе ще є шанс.

— Пф-ф, — терорист звів Луа обуреним поглядом. — Ще чого! Це моя відповідь суспільству!

— І в чому ж вона полягає, Рейфе?

— А в тому, що мені заплатять купу грошей, я поїду з країни й почну нове життя. Багате життя. Замість того, щоб попогріти чуба десь, а потім ще й податки платити. Так би мовити, пришвидшу процес.

— Тебе будуть шукати навіть поза межами Данамії, ти це розумієш?

— Є багато держав, котрі мене не практикують екстрадицію. А в деяких з них мене навіть підтримають.

— Чого ти вирішив, що в тебе взагалі вийде залишити країну?

— Якщо не вийде, то я вб’ю й Джейдена Лойза, й себе. Мені втрачати нічого.

— Якщо тобі нічого втрачати, то скажи мені, хто ж на лікарню вас навів?

Рейф раптом голосно розреготався.

— Ед Майєрз, — мовив він.

— Ед Майєрз мертвий, Рейфе.

— Тоді вибач, але ти не дізнаєшся правди, бо у вас працюють дуже розумні люди. Й вони точно погодяться відпустити мене заради того, щоб зберегти життя голові.

В двері постукали. Рейф озирнувся й подивився на одного з своїх людей.

— Піди й перевір, що там, — скомандував він. — Напевно, хлопці повернулися після огляду.

Помічник слухняно попрямував убік дверей. Рейф знов перемкнув увагу на Луа.

— Хочеш, поїдемо разом? — запитав він. — Мені б не завадила така смілива напарниця. У нас буде багааааато грошей.

— Здається, твій план провалився, — посміхнулась Луа.

В цей момент Рейф відчув дотик холодної сталі до скроні. Чоловік смикнувся й одразу ж отримав пістолетом по потилиці й завалився на підлогу. Позаду стояла дівчина з пістолетом у руках. На її голові  був капюшон, а більшу половину обличчя затуляв баф.

— Ти що, мою сестру косплеїш?

Анн зняла капюшон і баф. Її зброя була націлена на двох чоловіків, що знаходилися позаду Луа. Вона застигли на місці з моменту її появи. Внутрішня паніка не давала бандитам можливості хоча б ворухнутись.

— А я вже подумала, що ти дійсно наважилася на цей напад, — мовила агентка.

— Гей, зброю на підлогу! — раптом прийшов до тями один з терористів. — Швидко!

Луа різко розвернулася й врізала другому бандитові. Далі вона так само блискавично нокаутувала й першого. Анн заплескала в долоні.