Ми вже кілька тижнів перебуваєм у цій місцевості. Я, Піт , Бан і Андрій уже пристосувались до умов проживань. Ми обшукали досить велику територію сільської місцевості та обшукали речі у домівках. Самі найгірші речі - це зомбі і трупи напіврозгнивших людей. Ми уже тоже до цього привикли, але всеодно дуже моторошно на це дивитись. Крики зомбі по ночам, зомбі, які поїдають своїх ослаблих товаришів,але за весь цей час ми не чули і не видали військових. Навіть по радіо, яке ми найшли в одному домі, забув де, ледь ловить сигнали і шуми. Але це - не найгірше, мені цікаво де поділись наші рідні, близькі, що твориться в цьому світі. Запаси олії, їжі та питва ми стараємось економити. Бо хто зна - колись можуть статись лихі часи. Більше ніяких виживших ми не находили, крім Андрія, якого ми спасли. І точно, ця книжка, я полистав у неї і найшов не мало корисної інфи. Від того : як виживати в найстрогіших умовах, закінчуючи дивними видами зомбі. Багато я начувся міфів про зомбі, а коли почитав цю книгу і перевірив цю інформацію, то поняв що помилявся. Ніякі костюми, обмазаною кровю зомбі ніяк не захистить вас від зомбі, якщо ним прикинутись - то тобі пряма дорога до смерті. Зомбі в ночі тоже не бачуть, на деяку відстань, вони не чують запахів, якщо біля них довго не знаходитись. Їх не приваблює а тимчасово осліплює світло, але вони на нього йдуть повільно, за умови якщо ніч. У ночі в них активніше працює хижачі інстинкти. А в день вони майже не активні. Так буває іноді.
Так ми й прожили, пишу ці нотатки, щоб нащадки уявляли як ми жили за ті часи. Прийшов наступний день. Як зазвичай ми виспались, і думали що робити далі. Бан ловив сигнал, Піт готував їсти, щось хімічив на кухні, Андрій зі мною готувався вирушати обшукувати територію. Нам приготували жрачку, побажали удачі і ми пішли. Якшо чесно, ми з Андрієм представляли нас - як головних героїв серед аматорів. Щоб не лякатись моторошними картинами. Ми ще до них повністю не привикли. Ідем ми і натикаємся на дивну картину. Біля кількох веж стояло кілька нерухомих крапочок. Зомбі спочатку подумав я. Но як тільки ми з Андрієм наблизились до них - ми обомліли. Там був цілий флот військових. Між нами була відстань 200 метрів. Місцевість була відкритою. Ми були серед поля з високою травою. Навіть не задумавшись, ми прилягли на траву. І приглянули та побачили тих самих людей, які нас атакували. Ті самі машини, військові, ті самі голоса сміху і їхні тона. Я налічив там понад 15 осіб. Але один був рижий і нагадував мені сильно карла.
- що таке Джон? Ти якийсь дивний.
- та нічо, просто один з них був максимально похожий на мого друга.
- якщо тоді так, навіщо він з ними? Може він нам друг?
- щось підказує мені ,що це не так. Ццц... Треба розчути, що вони там говорять.
Як тільки ми перестали говорити - ми почули шум машин. Вони віддалялись.
- вони поїхали геть. Сказав я. Давай підем і подивемся, що вони там натворили.
- можливо, там щось корисне, відповів Андрій.
Як тільки ми наблизились до фабрики постачання води, ми побачили дивні труби і датчики.
- а вот, де весь той час дівалась вода. Її використовували весь час. Сказав Андрій.
- а... Ти знаєш як.. Ти тут все розумієш?
- я механік. І бачу що де як. Кароч, бач цю будку і три великих бідона. Це постачання води. А вони взяли і перекрили постачання води нам.
- ну давай тоді зламаєм ту фігню.
- якщо це зробим - сюда апокаліптичні мусора приїдуть. Можна лише зробити пару маніпулятивних рухів і ми тепер можем безпалівно використовувати воду. За їхній рахунок.
-ого, класно ти придумав, сказав я. Але думаю тепер нам треба валити.
Того ж вечора...
- пацани, де ви були так довго? Сказав Бан.
- а ти догадайся, сказав я. От через того майстра. Цілий день бігли навколо нашого села і перекривали постачання води, газу і електрики. Андрій це все зробив без палива. Іще тепер ми не будем жити як неардентальці.
- ооо братухи, нарешті в нас буде водичка світло і гас. Сказав Бан. Тепер можна буде отеплити хату, бо тут холодно.
- і як там у вас обстановка?
- оооо, сигнал ловить від військових, ану підкручу звук.
Рація неохоче шипіла, з третього разу Бан зловив сигнал, від якого всі прийшли в шок.
"увага всім, негайно покидайте ті участки (дані стерто) сюда сунеться толпа зомбі. Вона прибуде з дня в день"....