Борка і Корка повезли в глибоку, підземну лабораторію, повних секретів та невідомостей. Згоду було зірвано, через дурну поведінку ученого та його під розділу. Вони зрадили дурних москалів.
-(у) невже ви такі тупі, друзі мої? Ви же знали що в двох ви нічого нам не зробите? Нетреба було так ризикувати, це було лекше ніж я представляв.
-(б) отпусти нас урод!
-(у) заради свого авторитету я не буду при толпі поліцейських вас відпускати. Поспіть трохи. Кхе кхе... Чому я кашляю?
Раптом загуділа рація...
-(л) ей учений, ти дістав книгу?
-(у) так, звичайно ж друже.
-(л) надіюсь, ці приступники у тебе? Вони для мене дуже важливі.
-(у) вибач, но вони потрібні для мого експерименту.
-(л) слиш, які ще експерименти? Ти з розуму зійшов? Я маю їх заарештувати.
-(у) пам'ятай, ти у мене в боргу, такшо не наглій. Кхе кхе
-(л) ах ти чорт лисий! Використовуєш мене в самий жахвивий момент. Щоб ти горів у пеклі кларбас!!!
- звичайно ж, тільки після вас... ( доктор положив трубку)
Тим часом на поверхні землі...
-(д) було прикольно. Спасибі що ви прийшли, поговорили і повеселились від душі.
-(б) так, це правда. Добре, я відвезу інших машиною, скоро побачимось. Вони вже заснули у моїй машині.
Після гульби, джон пішов до хати відсипатися...
Тим часом у лабораторії скаженого ученого.
-(у) нарешті, артефакт у мене! Тепер я розгадаю загадку цього світу.
Борка і Корка привязали та відвезли у стікляну кімнату. Минали довгі години і учений зайшов в неї.
-(у) хм.. Тепер ми створимо супер гени, які зможуть помогти людству, ну і принести в першу чергу мені бабла. Так, так, так...
В цій книзі як я бачу щоб заполучити силу треба мати цей кристал. І зашити його під живіт. Ясно... Несіть лікарів сюда, зараз зробим операцію.
Операція тривала кілька годин та після неї щось пішло не так. Борк почав блювати кровью. В нього піднялась температура, потім тіло почало давати збої. Борк вмер.
-(у) от гад! Як він здох? Ну я все робив по інструкціям. Ну що за фігня?
Раптом почулись звуки криків..
- Кларбасе, в нас проблеми! Борк дикаріє і стає несвоїм. Ви подивіться на нього. Його на очах мутує.
-(у) закрийте стікляну кімнату!
- постривайте!!! Сказав один із доктооів, ви мене закрили!! Випустіть.
Та учений холоднокровно подивився як уже щось поїдало тіло ученого. Воно закричало і вдарило з такою силою стікло, що воно тріснуло.
-(у) негайно, покидаєм корпус! То чудовисько зараз знищить стікло і вибиреться. (ну і момстр)
Через годину уже 2 дивних створіння ходило по темній, металевій кімнаті, шукаючи щось. Але останнє, що перед евакуйовацією побачив доктор, камінь який був пришитий до Борка світився оранжевим світлом і випирав із грудей та оранжевими венами проходив по тілу зараженого.