Глава 5

Ще одна посвята... Ще й посеред ночі! Чудово! Не виразити словами, яка я щаслива! Готова катувати й вбивати всіх, хто нахабно порушив мій спокій.

Встала, зла, як фурія, взула шльопанці й почалапала за ідіотами в масках. Виявилося, що на коридорі чимало народу. Багато студентів нормально одягнуті, а частина, як і ми — в одних піжамах. Очевидно, що ці щасливці теж першокурсники. Тепер половина гуртожитку має нагоду полюбуватися моєю рожевою піжамою з ультракороткими шортами й милим котиком на майці. Цілковитий треш! Підозрюю, це не останній раз я ганьблюся сьогодні.

Привели нас у спортивний зал гуртожитку.

У центрі зали стояв високий і широкоплечий хлопець, який за статурою більше нагадував здоровезного ведмедя. Волосся чорне коротко стрижене, очі темні, карі, вираз обличчя суворий, руки в татуюваннях — один його вигляд навіював страх. 

— Привіт, першачки. Моє ім’я Влад, але всі мене звуть за прізвищем — Чорний. У цьому гуртожитку я цар і Бог. Через мене можна розв'язати майже будь-яку проблему. Так само я вам ці проблеми можу влаштувати. Щоб не було непорозумінь, пропоную одразу ознайомитися з правилами гуртожитку, які є обов'язковими для виконання всім без виключення.

Хлопець прочистив горло і почав зачитувати правила. Вони їх записали навіть! Треба було ще заламінувати й видати кожному. Цирк поїхав, клоуни залишилися. До такого мене Тоха не готував. В нього, очевидно, таких приколів у гуртожитку не було, або ж він забув мене розказати про це. Ну, послухаємо, які тут порядки.

— Отже, — продовжив Чорний, — правило перше: “Не жалітися, а уживатися”. Це означає, що вам доведеться навчитися миритися з різними характерами, знаходити компроміси, вирішувати конфліктні ситуації без сторонньої допомоги.

Ну, це і так було зрозуміло! Що далі?

— Друге правило : “Нагодуй ближнього свого”. Не пошкодуйте зайвої тарілки супу для товариша, він з вами потім теж передачкою з дома поділиться.

“Воно і видно, що ти не голодуєш”, — саркастично прозвучало у моїй голові.

— Третє правило: “Гулянки тільки на вихідних”. Ми часто влаштовуємо вечірки з піснями, танцями, караоке. Можна організовувати свої туси, або приєднуватися до наших, але тільки на вихідних. На буднях ввечері зберігаємо тишу. Майте совість. Купа студентів навчається на бюджеті та мусять старанно вчитися, також багато хто працює.

 Можна було про таке і вдень повідомити! Я все ще була дуже зла.

— І четверте правило — найголовніше : “Один за всіх і всі за одного”. Тобто, ми не жаліємося коменді, якщо заважає шум, а просимо зробити музику тихше. Якщо просять зменшити звук вас — зменшуємо, без сварок і суперечок. А якщо коменда або вахтерша випитують, хто щойно курив на коридорі — прикидаємося сліпими й глухими. Також у нас заведено допомагати меншим. Сьогодні ви можете познайомитися зі старшаками зі своєї спеціальності. Вони з задоволенням поділяться своїми конспектами та розкажуть багато цікавого про викладачів, які будуть у вас читати пари. Я, до речі, з журфаку. Звертайтеся.

Отже, свої люди? Це вже цікаво.

Хлопець почесав потилицю.

— Наче все сказав. У когось є питання?

Я підняла руку. Треба було терміново виплеснути свою агресію, бо вона зжирала мене зсередини. 

— А дефіле у піжамах було обов'язковим? Чому не можна було зібрати нас вдень і про все це розказати?

— Так не цікаво, — лихо усміхнувся Чорний,  — не хвилюйся, мала, всі у цьому залі через це пройшли. Так що немає чого соромитися. До того ж твій котик вкрай милий.

Хтиво підморгнув мені, зараза. А я сердито склала руки на грудях, прикриваючи своє котяче щастя. Я тобі ще це згадаю, чувак, обов'язково.

— А тепер запрошуємо вас усіх на вашу першу гулянку! Всі напої та хавка за наш рахунок! Гуляйте і ні в чому собі не відмовляйте! Якщо вас поцілить стріла Амура, презервативи лежать у коробці в кутку зали. Обжиматися дозволено лише у своїх кімнатах, щоб ніхто з особливо сором'язливих не заробив собі психічної травми, — хіхікнув Влад.

— А ще сьогодні ви можете виграти багато цікавих  призів. Хто переможе у танцювальному батлі у піжамах — отримає місяць безплатного інтернету у кімнаті. Хто виграє бій з подушками — 3 місяці інтернету або ящик пива. А також вас чекає багато інших цікавих конкурсів та розваг.

Першокурсники радісно загуділи. Я театрально закотила очі. Ніколи не була ханжою, проте реально хотіла сьогодні виспатися. Видно, не судилося. Добре, що попереду вихідні. Влаштую собі завтра день-тюлень. Буди лише спати, їсти в ліжку та дивитися серіали. Прекрасний план, я вважаю. Ще щоб сусідки перед очима не миготіли, взагалі було б прекрасно. Але маємо те, що маємо. До речі, де вони?

Ковзнула поглядом по спортивному залі, у якому вже починалася якась вакханалія. У правому кутку залу вже активно велися бої подушками й схоже навіть почали робити ставки. У лівому — хлопці вже заливали в себе безкоштовне пойло і веселішали на очах. Сподіваюся, хоч хтось сьогодні залишиться тверезий, щоб розгрібати весь цей бедлам.

А ось і Рита з Вітою. Стоять у черзі на танцювальний батл. То-очно, вони ж хизувалися, що з дитинства займаються танцями. Рита пішла танцювати першою. Ухх! Та вона ж немов кішка! Стільки грації та енергії! Перемога точно у неї в лапах! Ой, тобто в руках. Схоже в нашій кімнаті буде кілька місяців безплатного інтернету. А де ж наша плакса?

Олю я ледве відшукала. Та сиділа у темному закутку і стрьомно похитувалася. Спершу захотілося малодушно не звертати на неї увагу і прикинутися, що я її не бачила. Проте потім я відкинула цю думку і поспішила до дівчини. Що я не людина чи що? Мама вчила допомагати бідним і знедоленим.

Несподівано мене обігнав Влад Чорний. Він, ймовірно, теж помітив Олю. 

Я потопталася на місці пару хвилин. Може хай він її і заспокоює? Вона он наче не проганяє його і не ридає… І хитатися перестала... Але раптом, ще гірше зробить? Оля така вразлива, а мені потім замість серіалів, слухати її скиглення. Ні, так не піде.