- 5 -

- Так... молоток... фінансова залежність... блондинка, - я тихо бубонів собі під ніс слова, які були ключовими моментами в побачених фрагментах, що показували мені докази по справах Навірського.

Я старанно записував все, сподіваючись, що нічого важливого не проґавив. Рядок біг за рядком, коментарі до побачених підказок розширювалися, картинки змінювали одна одну, практично всі речі щось намагались мені розповісти, пояснити, не завжди вдало, але загальну суть я вловлював завжди. А от з новим маніяком справи були кепські, адже знайдені предмети базікали про що завгодно, окрім вбивства.

- Торі, можливо ти ще раз глянеш на речі жертв?, - Лекс випростався, розрівнюючи спину, і з очікуванням подивився на мене.

Ми приїхали до відділку досить рано і, хоч у капітана сьогодні був вихідний, просиділи тут вже декілька годин.

Добре хоч Мишка з Антоніною вранці завезли до крамниці, накупивши дорогою свіжої випічки та солодощів, а то б вони точно образилися, що ми стільки часу просиділи у відділку, замість обіцяної поїздки на пляж.

- Я вже двічі перевірив, гляну ще раз, але ті речі показують лише фрагменти з життя жертв, а от саме вбивство не простежується і взагалі деякі картини наче в тумані, - записавши останні моменти з побаченого, відповів я. - Ти ж розумієш, що саме це означає.

- Та розумію, - Навірський стукнув кулаком по кипі паперів, яка лежала перед ним, і підвівся, починаючи міряти кроками кабінет. - Жертви швидше за все знаходились під дією якогось дурману або взагалі були непритомними, через це їх речі не сприйняли ніякого емоційного перепаду в енергетиці господарів.

Ти все це мені пояснив ще під час справи з лікарнею, коли ми намагались визначити хто з лікарів проводить незаконну евтаназію за значні виплати від стурбованих родичів своїх пацієнтів. Тоді речі вбитих також нічого не показували, так як люди були не при свідомості, накачані сильнодіючими препаратами.

Але ти ж зміг таки зловити образ вбивці через інші об'єкти в клініці, ми склали до купи всі переміщення лікаря і фрагменти справи, чітко визначивши підозрюваного. Так чому зараз предмети не передають ніякі спогади про маніяка?!

- Я вже думав про це, - потираючи підборіддя, відповів я через декілька секунд. - Звісно, можна вважати, що наш маніяк дуже обережний, працює в щільному костюмі, з рукавичками і не контактує з жертвами напряму, лише в момент, коли вбиває їх і те через зброю. Але... ти ж пам'ятаєш кабінет колишньої директорки дитячого будинку? Там також була тиша, а одиничні образи, які я зміг вловити пізніше, проконтактувавши з деякими об'єктами, були розмитими, рваними, наче в тумані.

- Ти тоді казав, що вона, швидше за все, перейняла манеру сприйняття світу у психічнохворих, з якими працювала раніше, або сама вже того була... з розладами, - покрутивши пальцями в повітрі біля голови, сказав Олександр.

- От і зараз я схиляюся до думки, що цей маніяк просто псих, який бачить світ не так як звичайні люди, тому я не можу нормально прочитати залишки інформації про нього, які зберігають речі в своєму енергетичному полі, - я кивнув і підвівся, направляючись до столика, щоб долити собі і полісмену кави.

- Ну, логічно, здорові люди серійниками не стануть просто так, - подякувавши за каву, сказав Лекс. - Гаразд, а по інших доказах як? Щось корисне та цікаве для слідства зможеш розповісти?

- Так, дивись сюди, - кивнув я, розкриваючи папку з однією зі справ. - Ти зазначив, що тут речі юнака, що грабував квартири, і попросив визначити місце, куди він сховав награбоване, так як вдома у нього знайшли лише ланцюжок, який він подарував сестрі.

Так от, хлопець не грабіжник. Його одяг та годинник показують, що він ніколи нічого чужого не брав, коли вдягав ось це от усе. А шапку з рукавичками востаннє взагалі навесні носив.

- Що за маячня? Камери спостереження, біля однієї з пограбованих квартир, зафіксували його саме в цьому вбранні і сестра підтвердила, що той ланцюжок їй брат подарував, - Навірський здивовано вигнув брову, ковтнувши кави, і глянув на речові докази та записи, які сам зробив по цій справі.

- Квартири пограбувала його сестра, - посміхаючись, пояснив я. - Дівчина брала речі брата і в них ходила на справу. Поглянь, якщо прибрати волосся і натягнути нижче шапку, то вони дуже схожі, та й статура у молодих людей досить близька. Впевнений, що, якщо уважніше переглянути записи з камер спостереження, то ти побачиш, що рухи у злочинця занадто плавні для чоловіка.

Ну, а з ланцюжком все просто, адже його дійсно подарував дівчині брат, що й підтвердив, та й годинник його фрагмент з відвідуванням ювелірних магазинів показав... а от кулон з пограбованої квартири. Ви просто комплект як одне ціле розглядали, тому й непорозуміння виникло.

- От же ж, потрібно швидше цю хитру злодійку брати, поки вона нікуди не втекла з міста, - хмикнув капітан. - Хоча ця дівчина напевно вже вважає, що гроза минула, оскільки в справі чітко зазначили, що саме її брат злочинець.

- Речі вона ховає в своїй кімнаті, - згадавши про основне прохання полісмена, додав я. - Дрібні прикраси та гроші в м'яких іграшках, а масивніші коштовності в зимових куртках в шафі. Декілька разів вона розкладала награбоване прямо в тому одязі, в якому ходила на справу, так як поверталася пізно вночі і ніхто не міг її побачити.

- Дякую, ти дуже допоміг, - Олександр зателефонував черговому, що сидів сьогодні біля камер попереднього утримання, і попросив викликати адвоката підозрюваного для бесіди, попередивши про неї хлопця. - Так, що там ще? Я через двадцять хвилин схожу розібратися з юридичними моментами по цій справі, а потім на затримання поїду. Головне ще раз поговорити з підозрюваним, щоб офіційно звільнити юнака і отримати дозвіл на арешт його сестри.

Я кивнув і відклав три папки з побутовими справами, зазначивши, що там все вірно записано і на них час витрачати немає потреби.

Так, далі ця кривава розправа через гроші.