Антигерой: Том І - Згасаюче полум'я
Пролог
Пролог
— Ти справді вважаєш, що можеш просто піти… забравши наш кристал? — пролунало спокійно, без поспіху.
Тіло Богдана скувало.
— Гей, громило, — не відводячи погляду від хлопця, кинула істота. — Розберися з цим дріб’язком.
Той повільно розтягнув посмішку.
— Зараз ми з тобою пограємося, — прохрипів він, крокуючи вперед.
Ноги — мов приросли до підлоги. Серце вдарилося в груди. І в ту ж мить Богдан рвонув з місця, не думаючи — кров закипіла, дихання перетворилося на судомне хапання повітря.
Він мчав темним коридором. Жодних дверей, жодних поворотів — тільки нескінченна труба зі стінами, що відлунювали кроки. Позаду чувся рев і лайка, глухе тупотіння важких кроків.
“Чому я? Що відбувається?.. Куди бігти?!”
Звуки наближалися. Страх стискав груди.
Попереду щось мигнуло. У стіні — вентиляційна решітка. Вона гойдалась, відкриваючи вузький прохід углиб.
“Це… мій шанс!”
Богдан стрибнув, потягнувся до решітки, та зрушила. Позаду вже було чути гаряче, сипке дихання істоти. Вона майже наздогнала.
Хлопець перекинувся у вентиляцію.
Він провалився в шахту. Ковзаючи й зриваючись униз, бився об металеві стіни, залишаючи за собою смуги болю.
Крики згасли.
І світло зникло.
#1689 в Фентезі
Відредаговано: 28.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
