20.

Андрій

Я знав що буде проблемно повернути попередній рівень відносин з Яною, як не як я не повірив їй, і вчинив по свинські.Після того як вона пішла я почував себе розчавленим, скільки разів я собі повторював не прив'язуаатися до когось, залишатися холоднокровним.Але я втратив пильність, знову прив'язався до дівчини.Поруч з Яною було дуже комфортно, з цією маленькою навіть приємно помовчати.У мене з'явився шанс відпустити минуле і бути щасливим, та я все просрав.

Це сталося зовсім випадково.Наше турне добігло кінця і я вирішив зайти до батька.Оскільки вдома його ніколи не було, я відправився прямісінько до його офісу, що мені ніколи не притаманне, не знаю що на мене найшло, але я раптом згадав його слоаа що Яна себе покаже.Як же ш він був правий.

-Тату  привіт.Можна?

-О сину.Щось сталося?- у його був здивований вираз обличчя коли на порозі його кабінету з'явився я.

-Ні нічого, прийшов запросити тебе до себе на концерт Ти прийдеш?

-Це точно мій син?Я вперше за стільки років відчуваю твою щирість..

-Облиш, забуть..Я піду-  я знову злюся, вперше за такий проміжок часу я вирішив піти на контакт з батьком, а він як завжди все псує.

-Я прийду- вигукнув перш ніж за мною закрилися двері кабінету.

І що я лише думав коли йшов сюди, тому збираюся повернути на репетицію де хлопці як подуріли.Останнім часом мене зовсім не радує поведінка Діми.Вчора після якогось дзвінка так вдагалі розбив вщент свою гітару.Далі я й не знаю що очікувати від свого друга.Але в душу не лізу в сам по вуха в гамні, кому мені роздавати поради.

Я думав що зможу легко забути Яну, позбутися думки про неї, але ні ця особа глибоко в'їлася в моє серце,та так що ніхто не зміг заповнити ту порожнечу.Я міняв дівчат як рукавички в кожному місті де проходили наші концерти ми з хлопцями давали собі таку слабинку проводити вечір у компанії гарних дівчат, але далі клубу у мене не доходило, я просто вічливо прощався обіцяючи ще подзвонити і йшов, йшов топитися у своїх думках.

Можливо якби я добре помізкував, то й з'ясував би раніше що Яна тут ні до чого.Але цей бісів досвід минулого: все зводилось до одного що всі вони однакові- зрадниці!

Так було до того вечора коли в нас мався пройти концерт.Випадково по дорозі до гримерки я почув розмову двох осіб, одна з яких була мені знайомою.

-Пане Михайлов ми здається не так домовлялися?

-Ти ще смієш мені указувати?Ти отримав підвищення і гроші, не смій більше підходити до мене!

-Та ваш придурок розквасив мені лице.Я на це не підписувався!

-А що ти хотів?Він мужик, а мужики саме так і чинять з таким мусором як ти!

-Не боїтеся що можу розказати правду вашому сину, і тоді мабуть відчуєте який він мужик на собі.Ні а давайте я краще напишу ще одну сенсацію, про те як батько і син не могли поділити одну дівчину!Як вам таке?Чи ви думаєте що вона мені нічого не розказала?

-Та я тебе знищу!

-Що ж ви мені зробите?Перекриєте кисень як тій Яні?Дівчині свого сина?Я вас благаю моє начальство не покоряється вам!Такшо не смійте мені погрожувати..

Пазл склався!І чому я раніше не міг про таке подумати?Напевне тому що вважав що батько дорожить своєю репутацією, і не так низько впав, але ж як я помилявся.Не хочу нічого казати і влаштовувати тут розбір, адже це лише на руку папарацвї, тому швидко ховаюся за межами гримерки де хлопці сидять в очікуванпі виходу на сцену.

В маленькій кімнатчині витала напруга.Кожен з нас занурився в свої думки.Дімас як завжди мовчав і був злий як чорт, один лише Лео напрягав своїм гарним настроєм.Це вперше в житті коли мені не хочеться грати концерт, а просто зірватися і поїхати звідси.Поїхати до Яни..Просити пробачення, я точно знав що буду робити цей тиждень, і чекаю не дочекаюся коли зможу зірватися і поїхати.

-Так мені може хтось пояснить що тут відбувається?- нервово палить Лео, спочатку мовчить по черзі спостерігаючи за нашою поведінкою, а потім вже зривається- спочатку Дімас, а тепер вже й ти?Я не поняв то що заразне?Мені терміново потрібно вимітатися звідси..а то ще й я таким стану..Агов!Кантора ви взагалі не забули що в нас концерт через півгодини?Чи ти блять збираєшся і там гітару розхуярити?Думаю фанати оцінять...А ти що?Скільки можна страждати?Якщо так хуйово, то чому ти досі не повернув її?Не вбила ж вона тебе, подумаєш проговорилася, наскільки я знаю вона не пішла на роботу в журнал як сказав той хрін, і більше того вона повернулася додому, подалі від тебе ідіота!!!А тепер, що?Ви обидва, як взагалі виступати збираєтеся?

-Вона не винна, це все інтриги батька, сам тільки що дізнався- пояснюю хлопцям свій настрій.

-Ого!А я казав що щось тут не чисте- в діалог включився Діма

-Я все розрулю, після концерту розговору Віку і дізнаюся адресу Яни, такщо я пас тусити цей тиждень.

-Я теж пас...Хлопці, я влип!- нарешті надумав об'яснитися Діма.

-Що в тебе?Знов учоба?

-Гірше.Старий маразматик взагалі зглузду з'їхав..Надумав мене одружити..

-Що?А хто буде за дружка?

-Заткнись Лео!Не до жартів зараз.Я на повному серйозі.Якщо ослухаюся, то перекриє кисень всій групі, і заблокує всі карточки, отоді буде не весело..

-Ну й його понесло!На сьогодні мені здається це вже перебор..- розмірковує Лео

-Ну перебор не перебор скаже Діма.Я ж прав?Його вчинку є логічне пояснення?Що на цей раз ти вчудив?

-Ой блять...- Діма запається за голову і починає розповідати нам історію свого дивовижного знайомства з майбутньою нареченою.Після довгої розповіді, і каяття, я таки вирішую висловити свою думку з приводу цього..

-Ну ти й скотина звісно.Не дивно що старий озвірів.А предки що?Зовсім ніяк не можуть вплинути на діда?

-Ага вплинуть вони звісно.То ти не знаєш за ким в нас останнє слово.

-Це все класно.Весілля то коли- не упускає моменту Лео щоб позлити і так понурого Діму

-Лео йди нафіг- жбурляє книгою і вже тягнеться за гітарою

-Так стоп гітару не чіпати, тобі на ній ще грати.Доречі час виходити.Гайда, дамо останній бій перед відпочинком, а тоді й буде час розібратися зі своїми проблемами.