13.

Вечір у приємній компанії його мами добігає до кінця.Чим блище йде до того щоб провести ніч в одній кімнаті тим сильніше я хвилююся.

Андрій весь вечір такий ніжний, турботливий, ніжно посміхається дивлячись в мій бік не забуваючи обнімати і час від часу цілувати.Від його поцілунків мої щоки досі палають .

Мені так подобається цей момент, що я навіть на мить забуваюся що все це лише суцільна гра і всі ми в ній просто актори.

При кожному його дотику до свого тіла, мої метелики що в животі оживають і випурхують з новою силою.Я давно думала що змогла їх вичадити, вивести зі свого організму, але ж ні декілька таки затаїлися у куточку моєї душі в очікуванні випурхнути з новою силою

Ні тільки не це!Не вистачало мені ще закохатися у цього хлопця.Я давно думати забула про це почуття, яке наростає з новою силою.

Колись я дозволила собі потонути в людині, так що дихати навіть без її було важко, чекаючи наших побаченнь з завмиранням серця, я думала що це почуття було щире і взаємне.Що могла розуміти сімнадцятирічна дівчинка яка вперше закохалася.Моє кохання зазнало фіаско, повністю і безповоротно, змусивши мене переосмислити життя і розвернути його на сто вісімдесят градусів.

Ні я не готова знову поринути у це почуття.Все що нас не вбиває робить сильнішими.Якби не гіркий досвід минулого я б ніколи не стала тим ким зараз являюся.

-Може ти вже зайдеш!Я ж не кусаюся- виводить мене зі своїх думок Андрій

-Вибач задумалася..Я схожу в душ можна?

-Звісно.Спинку потерти?- здається його забавляє вся ця ситуація, і він не проти розваг на одну ніч.

-Дуже дотепно!- беру піжаму , чистий рушник і швиденько ховаюся за дверима ванної кімнати.

-Зберися Яно!Це всього навсього гра, скоро все закінчиться і кожен продовжить жити своїм життям- невпинно повторюю сама собі споглядаючи своє відображення в дзеркалі- яка ж ти жалюгідна!Варто було йому сказати лише декілька компліментів як твоє серце розтопилося.- дивно, але всього за один вечір він зміг зробити те що іншим не вдавалося роками.

Я завжди залишалася холодною до своїх кавалерів.А він, що в ньому є особливого, простий розбещений хлопець!Скоро все закінчиться і якщо я зараз не зберуся то маю всі шанси лишитися у розбитого корита і з розбитим серцем, а це знову потрібно збирати себе по кусочках, ні я не хочу більше наступати на одні і ті ж граблі.

Я стаю під струмінь гарячої води.Це така собі релаксація і спосіб відволіктися від своїх думок.Не знаю скільки часу провожу там але коли вихожу то помічаю як Андрій вже сопе в своєму ліжечку обнявшись з подушкою.Не помітно для себе посміхаюся.

-Ну от приїхали!А де ж спати мені- кажу сама собі зупинившись за декілька кроків від ліжка думаючи що мене ніхто не чує.

-Поруч зі мною- що він не спав а лише прикидався, от паскудник!

-Всмислі?Ні!Ми так не домовлялися- починаю протестувати.

-Ми взагалі ні про що не домовлялися

-Але ж ти сам розумієш що я не маю на увазі..

-Боїшся що можеш не втриматися?- підіймається з ліжка і направляється до мене, я стою поруч з його ліжком і не ступаю ні кроку а лише уважно спостерігаю за його рухами.Під його футболкою видніється гарне доглянуте тіло, він здається помічає мій погляд на своїх грудях і знімає футболку змушуючи мене ще більше нервувати

-Подобається?Можеш торкнутися- шепоче на вушко

-Що ти собі дозволяєш?

-Та я поки що нічого зробив, це всього лише твоя фантазія.Але одне твоє слово- кладе мене на ліжко нависаючи своїм тілом наді мною, я прикушую нижню губу від його погляду на собі, напруга над нами наростає.- я буду спати на підлозі, не хвилюйся солоденька, солодких снів, цілує в щоку і забираючи свою подушку  і ковдру вмощується на підлозі.Я весь цей момент наче й не дихала, ну не можна ж бути такою дурепою!

Швидко займаю своє місце на ліжку вимикаючи світло.Але заснути так і не вдається.Думки ніяк не полишають мене і я кручуся з боку на бік не мігши знайти собі зручне місце.

-Що не спиться поруч з таким красунчиком?

-Не видумуй!Просто не можу заснути на новому місці.

-А мені от не дає спокою що поруч така маленька а я навіть обняти її не можу- він напевне звик що дівчата самі до нього в ліжко стрибають.

-Я можу снодійного накапати!

-Яно ти моє снодійне!- своїми словами він змушує мене ніяковіти, але я йому не вірю і ніколи не повірю- мені сподобався сьогоднішній вечір, ти відкрилася мені з інакшої сторони

-Ти теж!Виявляється ти можеш бути милим як захочеш.

-Знаєш я давно так від душі не посміхався.І навіть теперішня ситуація мене забавляє.Ти поруч, і ми навіть не сваримося а можемо спокійно спілкуватися.Ти подобаєшся мені Яно, мені подобається така Яна яку я сьогодні побачив без гриму і маски.

-Я не завжди така, я можу бути такою лише тоді коли мені комфортно.

-А навіщо всі ці захисні рефлекси відстороненість?

-А навіщо всі ці твої понти, і шлях ловеласа?Ти ж теж можеш бути інакшим я це сьогодні помітила..

-Це все захисне..

-Ти таким став після тої дівчини?- наважуюся поговорити на цю тему.

-Розкажу якщо дозволиш лягти поруч

-Шантажист!

-Ні я просто у всьому шукаю вигоду для себе.Ну незручно ж тут Ян, а ліжко двохспальне- обіцяю не приставати!

-Гаразд, але якщо раптом що полетиш туди звідки прийшов!

-Слово офіцера!

-Іди вже офіцер!

Андрій вмощується на ліжку зовсім поруч, і првертається обличчям до мене так щоб я бачила його очі.Ніч сьогодні місячна тому мені дуже добре помітно його.Я вмощуюся теж на бік тримаючи дистанцію, і дивлюся прямо на нього очікуючи розповіді.

-Тобі мама сказала про Єву?

-Нічого особливого лише поверхнево, а мені б хотілося почути твою версію.

-Це було моє перше кохання.Ми були разом ще з випускного класу, прозустрічалися майже п'ять років.

-Ого!Це досить довго,Я думаю що якщо ви стільки часу провели поруч то всетаки кохання було?

-Можливо.Та в один момент все змінилося.Якщо порівняти наші стосунки на початковому етапі коли вона раділа квітам які я зривав із клумб або ж кіндеру замість шоколадки то з часом все змінилося.Я помітив що вона почала одіватися інакше, салони краси, нові прикраси, все змінилося як і її відношення до мене.Їй було цікавіше провести час десь з подружками в нічному клубі ніж зі мною десь в компанії під гітару.