Обережно: довіренність

Пані Оксана розповіла декілька неприємних випадків зі своєї рієлторської практики, які були пов'язані з генеральноб довіреністю.
Епізод перший. Продає квартиру така собі інтелігентна бабуся. Квартира на двох з дідусем, а замість дідуся - довіреність від нього. Начебто все чин по чину, доручення справжнє, не скасоване, в реєстрі пробивається. Але - чуйка. Щось тут не те. Починає пані Оксана ввічливо розпитувати сусідів, і виявляється, що дідусь-співвласник, вибачаюся, з глузду з’їхав і навіть перебуває на обліку в ПНД (психоневрологічному диспансері).
Перевірити продавця на дієздатність - на жаль, можна тільки поверхньо, по поведінці, по розмові. Ніяких реєстрів громадян, що злетіли з котушок, не існує. І жодна лікувальна установа не відповість на запит - нерозголошування персональних даних. Тому доручення від літньої людини - завжди вимагає підвищеної уваги.

Як і доручення взагалі, тому що був епізод другий. Деякий громадянин виставляє квартиру на продаж і запрошує пані Оксану подивитися і прицінитися - в якості ріелтора. Показує копію доручення від власника. Деякі дрібниці пані Оксану насторожили - квартира взагалі не підготовлена до продажу. Враження, що мешканець просто вийшов за хлібом. Плюс насторожила сусідка: на питання "а ви хто такі" - продавець ухильно відповів "племінник". Коротше, Оксана відмовилася від роботи з цією квартирою, і абсолютно вірно. Через півроку її вже опитували в суді як свідка. Довіреність була справжньою - але виписав її хазяїн, якого до того моменту вже не було в живих. Як примудрився аферист-продавець склепити таку доверку - і чи брав участь і в цьому нотаріус - не представляється можливим встановити.
Йдемо далі.

Генеральна довіреність – універсальний юридичний інструмент, який дає можливість одній особі, представнику, вчиняти юридично значимі дії від імені та в інтересах іншої особи – довірителя. Включаючи право на розпорядження майном.
Слово "генеральний" у даному контексті походить від латинського слова "generalis", що означає "загальний", "універсальний". В даному випадку, це означає, що генеральне доручення дає довіреній особі загальні, універсальні повноваження від імені довірителя.
1. Ризики для ПОКУПЦЯ - якщо замість продавця на угоді діє третя особа за дорученням.
Так, існує ризик для покупця, якщо замість власника нерухомості на угоді діє людина з генеральним дорученням. Це може бути пов'язано з тим, що доручення може бути підробним, недійсним або дійсним, але з обмеженими повноваженнями.
Ось декілька прикладів випадків, пов'язаних з шахрайством при використанні генерального доручення на нерухомість :
Шахрай представляється довіреною особою власника нерухомості і продає її покупцеві. Проте після угоди з'ясовується, що доручення було підробним, і покупець втрачає свої гроші;

Довірена особа, що має генеральне доручення на нерухомість, продає її без дозволу власника або порушує умови доручення, що може привести до спор між покупцем і власником;
Довірена особа продає нерухомість на некоректних умовах або не розкриває покупцеві усю інформацію про стан нерухомості, що також може привести до спор і судових розглядів.

Щоб мінімізувати риски для себе при купівлі нерухомості, слід в першу чергу перевіряти права власності на нерухомість у її фактичного власника і переконатися, що він може укладати угоди без доручень. Якщо ж на угоді є присутньою довірена особа, необхідно перевірити його особу і права на дії від імені власника. Також слід звернути увагу на умови договору і бути готовим до того, що може знадобитися звертатися до суду, якщо щось піде не не так.

2. У чому небезпека для довірителя. Тобто для того, хто ДАЄ доручення.
Найпримітивніше: продавець довірив знайомому або родичеві продати свою нерухомість, а той продав - і не повернув гроші продавцеві. Чи повернув не всі.

Ну і далі загалом:
Використання генерального доручення на нерухомість може стати об'єктом шахрайства або зловживання, оскільки документ надає довіреній особі широкі повноваження для здійснення угод з нерухомістю від імені довірителя. Нижче приведені деякі каверзи і шахрайства, пов'язані з використанням генерального доручення на нерухомість :
Продаж нерухомості без згоди довірителя. Довірена особа може продати нерухомість без відома довірителя, якщо повноваження в дорученні не були чітко обмежені. Це може статися, якщо довірена особа має особисту вигоду від продажу нерухомості або скористалося недостатньо захищеним документом.
Здійснення угод, які не відповідають інтересам довірителя, якщо це не було чітко обумовлено в дорученні.
Підробка документів. Довірена особа може використати генеральне доручення на нерухомість для підробки документів, включаючи свідчення про право власності на нерухомість, що може привести до незаконного переходу права власності на іншу особу.
Поводження з дорученням неправомірним чином. Довірена особа може звернутися з дорученням неправомірним чином, наприклад, намагаючись використати її після закінчення терміну дії, що може привести до небажаних наслідків для довірителя.

Використання генерального доручення неповнолітніми або недієздатними особами. Якщо довіритель є неповнолітнім або недієздатним, то генеральне доручення може бути використане неповнолітньою або недієздатною особою неправомірним чином, що може привести до небажаних наслідків для власника.

В цілому, використання генерального доручення на нерухомість може бути пов'язане з певними ризиками і потенційними підводними каменями. Тому перед тим, як надавати кому-небудь генеральне доручення на нерухомість, важливо ретельно ознайомитися з умовами доручення і переконатися в дорученні і надійності особи, якій надаються повноваження.
Для зниження ризиків, пов'язаних з використанням генерального доручення на нерухомість, можна зробити наступні заходи:
Переконатися, що умови доручення ясні і чітко визначені, і що довірена особа розуміє свої обов'язки і обмеження;
Включити в доручення конкретні обмеження на повноваження довіреної особи, наприклад, заборона на продаж нерухомості;
Перевірити репутацію і кваліфікацію довіреної особи;
Стежити за діями довіреної особи і не залишати його без контролю;
Звернутися за юридичною консультацією, щоб переконатися в законності і надійності довіреності.