Був кінець навчального року. І мушу визнати, що так нічого й не змінилося…
Смерті однокласниць майже ніяк не вплинули на мій клас. Минуло якихось два місяці і все повернулося на свої місця. Єдина, хто, на мою думку, змінилася – це була Оля. Чи сама вона щось зрозуміла, чи це розмова зі мною на неї так вплинула – не ясно…
Учні продовжували поводити себе легковажно. Вони так само гаяли час і не цінували життя. Ніхто так і не зрозумів, як все раптово могло би закінчитися…
У класі з’явився новий лідер і та, яку стали ненавидіти. Вам цікаво, хто це?
Першою красунею в класі і популярною дівчиною стала Регіна. Так би мовити, зайняла пост Ліни… Вона ззовні була гарненькою, слідкувала за собою, але розуму в неї… як у курки. Вона вміла себе відкрито з усіма поводити, вміла привертати увагу…
А сірою мишкою стала Оля. Дивно, так? Хоч вона й не вчилася старанно, сиділа на задніх партах сама, весь час занурена в якісь роздуми… Вона вже не проводила багато часу з тією компашкою. Так цікаво все склалося: дві колишні подруги стали… неначе ворогами. Регіна тихо підсміювалася над Олею разом з іншими. Яка іронія долі…
Я зробила висновок: люди не змінюються. Принаймні, уже в такому віці їх змінити самотужки неможливо. Єдине, що може їх навчити – це життя. І те, не всіх…
Але Лука просив мене ще не робити остаточних висновків. Що ж, я почекаю…