4.8

УГІДДЯ. ПОТРЕБИ

Ніч на диво пройшла спокійно. Ернс так і не явився ні ввечері, ні вранці. Сніданок відбувся у цілковитій напруженій тиші за спільним столом. Ліана з сином теж спустилися до гурту. Оскільки заборона покидати угіддя стосувалася кожного, то кухар зі своїм помічником ночували на місці і тепер аромат свіжих булочок з корицею лоскотав нюх кожному, виманюючи з покоїв.

– Мамо, це ж що получається: ми сьогодні пропустимо тренування? – Порушила тишу Маргарет, коли Елівія вже прибирала залишки їжі.

– Поки я не буду впевнена у вашій з Крістіаною безпеці, юна леді, то так. Поки що на вулицю вас не пущу але тренування можна влаштувати і тут. У вітальні. Заодно відшліфуємо вашу аккуратність та безпечність.

– Ха! Так вона спопелить нас всіх! – Відверто насміхалася Кріс над молодшою сестрою.

–Тільки тебе! Бо ти в мене не віриш! – Марго вмить вскочила зі стільця, демонструючи готовність до поєдинку, зображаючи ненависну злість і утворюючи вогняну кулю в долоні.

– Ах так, сестро! Гаразд, бути тобі мороженою! – Відобразила її рішучість Крістіана і утворила між ними подвійний крижаний щит, оповитий морозними вензелями зовні та заповнений крижаною рідиною всередині.

Анна з Елівією та Ліаною лише засміялися і зайняли безпечні місця для перегляду двобою. У кухонних дверях з'явилися ще дві пари очей бажаючих побачити магічну бійню. Лише син імператора байдуже направився на верх, скоріш за все у батьківську бібліотеку.

Із присутніх глядачів Елья подалася вперед, їй найбільше подобалося спостерігати в дівчат зміну кольору очей і мерехтіння їх волосся. У Маргарет воно набувало різнобарвного вогняного переливу, а в Крістіани набувало відтінку крижаного водоспаду під косими променями сонця. 

Крісті, яка була на пів голови вища молодшої сестри, завжди дивилася зверхньо на ту, за що не раз отримувала розряд іскрою. Так і зараз вони "танцювали" в двобої, повільно міняючись місцями, і не спускаючи погляду одна з одної. Але ось Маргарет різко зробила перший викид і він би точно наздогнав ціль, якби між ними не утворилася портальна воронка, в яку і влучила вогняна куля пропавши з поля зору...

Хутко відхидившись в сторону і пропустивши повз себе жевриво, Ернс відверто насторожився і вже готовий був протистояти магічно. Утворивши своє полум'я, вискочив з порталу і... зустрів погляд жовтоокої красуні. Імператор повільно опустив руку приборкуючи червоне полум'ям. 

Саме зараз Маргарет вперше побачила погляд Дракона. Глибину його почуттів і страху. Страху за них - Джерел. 

Вирівнявши спину з пози нападниці, вона схилила голову в привітанні, не ховаючи себе істинну.

- То он, як тут зустрічають гостей. - Видихнув з подивом, відвісивши ледь помітний уклін у відповідь. - Тепер знатиму, що краще, все ж, заходити через двері. Балконні.

Обвівши поглядом вітальню, про себе відмітивши як вправно Крістіана ховає свій щит, направився до жінок. Слуги одразу ж поховали голови. Елья, пославшись на господарські справи, зробивши подобу кнікселя, вислизнула в кухонні двері. Ліана ж, зустріла коханого, як і подобає дружині: стримано, проте теплими обіймами, і тільки Анна невтримала тривогу за пазухою. 

- Ваша Величносте... - Саян присіла у подобі кнікселя. Вона завжди схиляла перед ним голову, особливо, коли поруч були діти. – Я вже думала у вас щось сталося.

Імператор не виразно зітхнув її світським манерам, котрі зараз забирали дорогоцінний, всім, час.

- Так, Анно. Сталося. Обговорімо це наодинці. - Він направився в сторону особистого кабінету, двері якого, складалося враження були приховані за тонким гобеленом.

- Якщо це щось загрожує нашому життю, то чого це обговорювати поза нашою з Крісті увагою!? – Голос Маргарет змусив озирнутися не тільки Анну, а і Повелителя і навіть імператрицю. Всі були вражені заявою наймолодшої з присутніх.

– Ми вже дорослі і маємо право знати що діється за нашими спинами. Кого конкретно нам боятися!? Крім Вашої Відьми, звісно. – Марго застигла у непереборній впертості.

Анна стримано подивилася на свою молодшу доньку. Серце тюкнуло під важким поглядом Аріана, сором ледь не пофарбував в червоний. От тобі і виросли. Маргарет – Вольова, розсудлива, рішуча, та до всіх позитивних якостей надто гостра на язик і вперта! Останнього хоч відбавляй!

– А я підтримую Марго. – Почулося слідом з іншого кутка кімнати.

Вона перевела погляд на старшу дочку, яка залишалася стояти по ту сторону столу, скромно спостерігаючи за всіма – боязка, але рішуча, сором'язлива, тактовна та витримана, що вразить кожного.

Була.

Анна лише схрестила на грудях руки і так же мовчки зміряла обох поглядом.

– Гаразд. Ви праві. – Погодилася Саян бачачи, що обидві налаштовані на словесну перепалку.

– Ну, сімнадцять це не двадцять, – подав голос Повелитель все ще прошиваючи поглядом молодшу, – одначе... прошу, раз вважаєте себе такими. – Він повів перед собою рукою, вказавши напрямок.

– Ви однозначно маєте право знати все, що відбувається в Імперії. - Мовив Ернс, накинувши полог тиші. - Та змушений взяти з вас клятву, стримувати свій порив до самовладнання рішень без моєї відомості. Підкреслюю - без мого на те дозволу!

Дві юні леді стояли навпроти з мовчазним викликом приймаючи гострий зір Дракона і його владу.

– Навіть, якщо це матиме пряму загрозу моєму життю чи життю моїх рідних? – Невгамовувалася Маргарет відкрито свердлячи його поглядом.

О, так! Дівчина відверто провокувала його, бо хотіла побачити ті сині Драконячі очі. Та імператор передбачив те бажання, бо міцно стисши кулаки, обіперся ними в стіл, тримаючи свого лускатого при собі.

Мить позволікавши насолоджуючись її впертістю промовив:

– Ні. Тут я даю згоду діяти по ситуації. – Ернс схвально всміхнувся кутиками губ, бачачи в цій войовничій зухвалій натурі обох батьків. На відміну від Крістіани, яка, на його погляд, була копією матері.