3.8

ІМПЕРАТОР

Аріан ніяк не очікував почути голос принцеси в своїй голові та ще і з проханням про допомогу. Запитувати причини її кличу, на його думку було безглуздо, тому він на ходу змінив попередньо прокладений шлях, направившись до Саян.

Вийшовши з порталу, в прямому сенсі слова очманів побачивши перед собою живу магію Анни. І вже тим більше не очікував відчути на собі силу вітру, котрою вона володіла бездоганно. Хто-хто, а він би точно в "озері" не втопився, на відміну від своєї спутниці, будь вона без нього.

Ернс ледве втримав рівновагу коли поток повітря підхопив їх з Аззіторрою, і приземлився майже рівно, на відміну від Анабель, яка зойкнувши плюхнулася на стрижений газон. Подавши їй руку, зовсім не галантно смикнув на себе й поставив на ноги, окидаючи зором все навколо. Він вже встиг помітити тіло першої служлиці Ліани, яке Саян в лічені секунди підняла з поглинаючих хвиль та потоком теплого вітру несла до чотирилапого перевертня, тож і сам поспішив в сторону Вовка.

Сірий якраз підклав спину під бездиханне тіло, та запримітивши підхід імператора грізно загарчав, даючи зрозуміти, що дівчину не віддасть. 

"Доре, ти їй невсилах допомогти і ти це знаєш не гірше за мене!" – Вслух розмовляти зі звіром не збирався, віддавши перевагу ментальному зв'язку.

"Я її не віддам, навіть якщо доведеться кістьми лягти!" –Хижо гаркнув і відійшов подалі. Відповідь імператора незадовольнила, але він мав намір не лише забрати служницю, а і вияснити, що такого за той короткий перід, що його не було, тут сталося саме по її пам'яті. Тому то й замовчучати про особливі методи оживити дівчину сенсу не бачив.

"Її душу ще можливо призвати, а шрами зцілити ким би вони не були залишені! Анна поверне дівчині життя! Це в її силах!" – Найбільше Ернсу не подобалося умовляти цих істот. Вперті ці Вовки. Однолюби... Хай їм... щастя всюди буде!

Шерстяний присів, але до себе не підпустив.

" Звідки в цій жінці стільки сили я не знаю! Та дуже сумніваюся, що вона має ту життєдайну силу, котра повертає душі з потойбіччя!" – Вовк вперто оголив ікла.

– Доре! Не змушуй мене задіювати магію! – А це вже Дракон не втримався від погрози.

Поглядом не поступався ні один, ні другий, та зрештою шерстяний вирішив не нариватись.

"Я сам понесу її до палацу!" – Гаркнув, обриваючи тишу в голові правителя.

"Добре. Тільки підемо ми порталом. Хіба що ти вмієш швидше рухатися." – Сердито погодився Ернс. Але Сірий на це не звернув ніякої уваги.

Стомлений останніми в подіями в імперії, до яких додалася ще і ця – самогубство? Не схоже на Елівію, – зором дракона не радо глипнув на протилежний берег. Арсен тримав на руках свою безсилу дружину, гнівно безпомилково дивлячись саме на нього – Аріана, але терпляче чекаючи міст через озеро. Ну, от якого демона вони поперлися за межі палацу? І чомусь був впевнений, що ідея належала Анні. Звичайно ж, якби вона була при пам'яті то й міст сама спорудила, задіюючи свою побутову магію, а так... Тьма забирай, а якби він був за кордоном своїх володінь!? Що тоді? Так, можна й берегом, та через нижнє місто, але окрім того що це зайняло б день ходьби, це в першу чергу ще і небезпечно для Саян! Життя нічого їх не вчить...

Довго чекати Аттавіана не змусив, важко зітхнувши утворив портальну воронку в повітрі і в один крок був поруч з другом.

- Я Анну тобі не віддам. - Твердо проказав Арсен дивлячись в очі Ернсу пам'ятаючи, як колись вже довірив свою цінність цьому зарозумілому ящіру. Той лише хмикнув у відповідь, вказуючи рукою напрям куди ступати. В'язка магія павутиною обліпила обличчя, але в наступну мить, Аттавіан вже дивився в морду свого воїна, стоячи на правому березі. Глянувши на дівчину на спині Дора, співчутливо скривився. Схоже Елья була його єдина. Цікаво, чи знає вона про це?..

– Прошу. – Сухо скомандував Ернс, обриваючи думки своїх підлеглих, вказавши рукою в сторону чергового магічного проходу...

– Що сталося?.. Як вона там опинилася?– Портал ще не встиг затягнутися, як Аріан поставив запитання перевертню. Вовк якраз перемістив дівчину на софу. Але відповідь була німа — звір сумно уткнувся мордою в її повислу руку. – Доре, давай перевтілюйся вже! Я маю знати, що сталося в цьому палаці за годину моєї відсутності!

Дратувала нестерпно все і вся, та й гнів вже переповнював, розбризкуючись на всіх і довкола... А ще лускатий всередині репетував, рвучись до Анни. Не вистачало ще ревнощів цих двох... Тим паче Арсена.

Не на жарт розлючений Аріан нервово підійшов до Анни махнувши рукою перед її обличчям просканував її стан на магічному рівні.

– З Анною все гаразд. Вона просто виснажена магічно. Зараз підживлю. – Карбуючи останні слова пояснив свої наступні дії Арсену і не відводячи від його очей погляду, торкнувсь долонею грудей принцеси. В його долоні утворилося світло – енергія дракона, проникаючи в глиб її тіла.

Арсен скрипів зубами весь час, поки той знаходився поруч, та гра його жовен не діяла на Ернса. А от дракон, схвильований станом обраниці богині, метався всередині мов вжалений і стримувати його ставало дедалі важче.

Закінчивши з Анною, імператор підійшов до Ельї. З цією дівчиною було набагато важче, адже вона тонула в його власній магії. Аріан просканував і її на наявність чужорідної магії або ж заклять — чисто. Думати про те, що дівчина хотіла накласти на себе руки після того як згадала все своє минуле, а саме дитинство, зовсім не хотів. Навіть відмовлявся! Ще вчора при розмові з ним про її походження, про те ким вона являється принцесі, обоє дійшли висновків що вона не винна у гріхах своїх батьків і сестри. Вона навіть сама виявила бажання і дала магічну клятву вірності Саян! Причина сьогоднішніх її дій явно інша і він має це знати!

Приклавши обидві руки до скронь служниці, почав забирати залишки магії озера. Якби вона була магічкою це було б набагато важче зробити, та зараз він без вагань грубо витягував з неї важку, липку енергію, що зкувала її тіло зсередини. Коли ж опустив руки на рівень грудей, Дор глухо загарчав, а Ернс стомлено і роздратовано зітхнув, хитнувши головою. Але рук не забрав.