ПРОЛОГ

  1061 рік
                                             Французьке Королівство

Анна гуляла на самоті серед величних дерев міського парку, який за тутешніми законами був відкритий лише для знаті, вхід для простолюдинів був під забороною, та думала про своє теперішнє життя.

Зі смертю її чоловіка, короля Генріха I, все кардинально змінилось. Вона стала регентом свого семирічного сина Філіпа, який успадкував корону Французького Королівства.
Змінилась і вона. Це вже була не та запальна впевнена в собі дівчина з пустотливою хитринкою в очах, яка приїхала до далекого Французького Королівства з могутньої Київської Русі.

З часом  Анна стала більш спокійною, холоднокровною, до того ж навчилась розпізнавати інтриги (були гарні вчителі!) О, такого в королівському палаці було багато. Інтригани вміло плели свої сіті, немов ті кровожерливі павуки. Вона ж почувала себе маленькою мушкою, яка кожної миті може попасти в ці небезпечні тенета, борсатись там та загинути.

Сьогодні Анна була вбрана в блакитну довгу сукню зі шлейфом, що тягнувся по землі, в вухах її виблискували сережки з сапфірами кольору небесної блакиті, а на голові був гарний золотий обруч з таким же великим сапфіром посередині. Дві довгі товсі коси Анни кольору стиглої пшениці зміїлись на грудях, сягаючи аж до стегон. Зручне взуття зі шкіри доповнювало її ошатний вишуканий образ. Анна була горда, вродлива та недосяжна. І такою вона була завжди. Коли Анна заходила в якесь приміщення, люди одразу ж відчували її шарм та харизму, і молода жінка ставала центром уваги. Одним словом королева!

Гуляючи між високих дерев з товстими стовбувами, Анна раптом відчула себе піщинкою в океані- такими велисними та старими були ці дуби, ясени, в'язи. Деяким мабуть було по двісті років, а то і більше. Це було місце, де відчувалась історія, все повітря було просочене нею.

Охорона королеви трималась на певній відстані від неї- так наказала сама Анна, бажаючи побути на самоті.

Замріявшись, королева Французького Королівства і не помітила чоловіка, що крався за нею, ховаючись за деревами. Та удача раптом відвернулась від незнайомця, адже під його ногою хруснула гілка. Королева швидко обернулась на цей звук, але було вже запізно- їй закрили рока якоюсь ганчіркою, змоченою рідиною, що мала сильно різкий запах, і жінка відключилась. Негідник радісно посміхнувся, взяв свою здобич на руки та, тихо скрадаючись, рушив геть.
Анна прокинулась у незнайомому місці. Вона обвела очима невеличку темну кімнату і згадала все, що трапилось з нею. Раптом двері відчинились і до кімнати зайшов досить високий гарно складений чоловік .

- Це ти!- вигукнула Анна і кинулась до нього....