Розділ 28.3

Мені не хотілося бути лише об'єктом його бажання. Гірке почуття потроху почало огортати серце. Так не повинно було бути, тому що він мені нічого не винен. Демон, якому не дано прив'язуватися до когось і виявляти симпатію. Я чудово знала та розуміла це. Завжди нагадувала собі про його сутність, щоб не створювати хибних очікувань. 

— Ні. — Його пальці обвели обриси моїх губ. Я проковтнула. — У твоєму випадку мені хочеться набагато більшого. Я схибився на тобі. Не можу викинути із голови. Ледве не посивів, коли побачив тебе поранену на підлозі. Думав тоді не про себе, а лише про твоє життя. Нестерпно хочеться вбити кожного, хто насмілиться образити тебе. Не розумію природи цих почуттів і куди вони можуть мене привести, але намагаюся це зрозуміти.

Іскорка в мені перетворилася на маленький вогник. Його слова вдало описували мої думки. Те, що зараз відбувалося зі мною через його присутність, не підкорялося законам логіки.

Демон говорив без звичного глузування і театральних висловлювань. Він не грав, а був щирий і намагався говорити правду.

Я згадала, що в будинку ми не одні.

— Нас чують інші вартові? — З побоюванням поглянула на двері. Їм не варто було знати про наші з ним справи.

— Ні. Один із них у підвалі, а другий оглядає територію на вулиці. Якщо не підвищуватимеш голос, то нас не зможуть підслухати.

Заспокійливо видихнула.

— Давай перевіримо? — запропонувала я, не кінця усвідомлюючи, що саме маю на увазі.

— Хочеш, щоб вони нас почули? — насупившись, запитав Ейден.

— Ні, я не це мала на увазі.

Демон відірвав погляд від своєї руки, яка великим пальцем виводила кругові візерунки на моїй другій щоці, а потім витріщився на мене. Не знаю, що він намагався розглянути в цей час доби на моєму обличчі, але демони мали кращий зір. Повітря між нами ніби наелектризувалося. Ми обидва відчували це, як і взаємне тяжіння.

— Я теж не знаю, що зі мною діється, — зізналася йому.

Це був момент відвертості. Я хотіла повністю віддатися серцю, слідувати за ним, вловлювати реакції та потреби. Вчиняти так, як відчуваю. 

— Може, якщо ми відпустимо себе і дамо волю почуттям, то зможемо розібратися в собі.

Пальці буквально поколювало від потреби доторкнутися до демона. Я наважилася і легенько встряхнула його  волосся, яке впало на лоб. Той здригнувся і схопив мене за руку. Подивився на неї, а потім знову на мене.

— Тоді ми зможемо зрозуміти себе, відкрити щось нове та придумати, що з цим робити далі. Ми вже домовилися разом вивчати наш зв'язок. Це можна вважати одним із етапів дослідження.

«Дослідження? Боже, куди мене занесло?!»

Ейден не поспішав відповідати. Одна його рука, як і раніше, торкалася моєї щоки, а друга тримала за зап'ястя. Моя напруга досягла максимального рівня. Коли мені почало здаватися, що я вибухну від мук очікування, він уточнив:

— Ти дозволяєш мені робити все, що я забажаю? — Він заглянув мені в очі, і навіть темрява не наважувалася заважати йому.

— Ну, крім мого вбивства, звичайно ж, — вирішила пожартувати, хоча у нашій ситуації справді потрібно було уточнити цей пункт.

Його очі стали темнішими за ніч і опустилися нижче. Він повільно нахилився до мене, змушуючи тремтіти від передчуття чогось нового. Мабуть, навмисне розтягував момент, щоб зафіксувати кожну мою реакцію.

— Дозволиш знов порушити твої особисті кордони і поцілувати тебе?

У відповідь лише схвальне кивання моєї голови.

Теплі, ніжні губи обережно торкнулися моїх. У животі вибухнув рій метеликів.

Ці відчуття були зовсім інші. Коли Ейден вперше мене поцілував, я розгубилася та здивувалася, але не більше. Тоді була порожнеча. Зараз же відчула хвилю ейфорії та хвилювання.

Демон цілував мене повільно, вивчаюче, обережно. Мене буквально поглинула його ніжність, яку він раніше ніколи не проявляв. Дотики були легкими, як хмара. Він дбайливо досліджував мої губи, ніби робив це вперше, а його рука тримала мене за підборіддя. Більше ми ніяк не доторкались.

Тремтіння посилилося, і я не знала як продовжити контролювати себе. Ноги та руки стали ватними. Прислухалася до своїх відчуттів і зрозуміла, що мені це подобається.

Мені було замало. 

Хвилі жару пройшлися по тілу. З'явилася незрозуміла потреба притягти Ейдена до себе якомога ближче, і я підкорилася їй. Тремтячі кінчики пальців несміливо торкнулися шиї демона. Ми обидва діяли не поспішаючи, наче не хотіли відлякати один одного. 

Він помітив мої боязкі дії. Перехопив руки, впевнено закинув собі на шию і перервав поцілунок, щоб прошепотіти:

— Ні в чому собі не відмовляй, Ангелятко. Я весь твій. 

Потім ще одине м'яке торкання губ, від якого в мене ослабло тіло. Чоловічі руки лягли на талію і спину. Ейден почав підводитися з підлоги, водночас навалюючись на мене. Він опустив мій тулуб на ліжко і навис зверху, перемістивши всю вагу на зігнуту руку. Другою прибрав моє волосся від обличчя і провів лінію від вилиці до ключиці. Його губи припали до шиї в легкому торканні. Воно нагадувало м'яке, дражливе пір'ячко і подих вітру. По тілу пробігли мурахи. Моя хватка навколо шиї демона посилилася, і я притягла його до себе. Тепер наші груди притискалися одне до одного. Моя плоть відчувала жар його тіло крізь тканину одягу.