Розділ 27.1

Хейлі

Я розплющила очі і побачила знайому стелю. Ту саму, на яку я дивилася перед тим, як напав Хенк.

«Хенк». — Його ім'я тривожним дзвоном віддалося у грудях.

Намацала місце на животі, де мала бути рана. Шкіра була гладкою, лише злегка свербіла. На мені були чисті худі та спортивні штани.

Стала на ноги, але ледь не впала від раптового запаморочення. Довелося схопитися за тумбочку. Поруч зі мною з темряви матеріалізувався Ейден. Якби мій мозок не був дизорієнтований, я б уже підскочила від переляку. Він притримав мене за лікоть і посадив на ліжко.

— Я не радив би забігати на такі марафони. Чи ти одна з мазохістів? Могла й раніше сказати, я допоміг би.

— Де Хенк? 

— У підвалі, — відповів мені Нейтан. У кімнаті було темно. Я обернулася на звук його голосу. Він стояв біля дверей.

— Що ви з ним зробили? — Схвильовано подалась вперед. — Він не винен. Ним керував ангел впливу!

Знову спробувала підвестися, але руки демона повернули мене назад.

— Ми знаємо. З ним все гаразд, — запевнив Ейден. — Перебуває в глибокому сні і бачить рожевих овечок. Все у найкращому вигляді.

— Ви його приспали? Що трапилося?

Я пам'ятала напад, ангела з великими крилами і чорні, як прірва, очі Ейдена, в яких відображався страх.

Погляд упав на вартового, а потім на демона. У темряві вирази їхніх облич складно було прочитати.

— Увімкніть світло.

Нейтан виконав моє прохання і відповів:

— Ми зв'язали його і замкнули в комірчині. Навіювання на нього не діяло. Він був одержимий ідеєю убити тебе, немов це єдина команда, яка була в нього в голові. Нам довелося приспати його снодійним.

У мене стислося серце.

— Він же цілий? — вирішила уточнити про всяк випадок.

Вартовий кивнув головою.

— Фізично він особливо не постраждав. Можливо, отримав кілька забитих місць. А ось із головою у нього проблеми.

— Не лише в нього, — вставив слово Ейден.

Нейтан його проігнорував.

— Зараз я піду до Небесної Ради і домовлюся, щоб нам дали іншого ангела впливу.

— Ти думаєш, що Ерела наказала йому вбити мене?

— Вона б не стала так себе підставляти. До того ж у неї хороша репутація. Але ми ні в чому не можемо бути впевненими без доказів. Потрібна думка стороннього ангела впливу.

Я кивнула на знак згоди.

— Якщо все пройде добре, то повернуся за годину. Адам із Ліамом зараз наглядають за Хенком.

— Ви ж зв'язали та замкнули його. Що він ще може зробити?

Нейтан зміряв мене тяжким поглядом.

— Вбити себе.

По спині пройшовся холодок.

— Ангел впливу міг навіяти йому це на випадок провалу початкового плану. Так найлегше замести сліди. Ми маємо справу із серйозними ворогом. Він знав, що ти під охороною, тож намагався діяти зсередини. Можливо, навіть стежив за будинком, бо знав, де знаходиться вартовий і що в будинку більше нікого немає.

— Я кликала на допомогу, — пригадала я. У божественних істот хороший слух. Вартовий мав би мене почути. — Але спершу ніхто не прийшов.

— Перед тим як напасти, Хенк увімкнув фільм жахів по телевізору в сусідній кімнаті. Він перебивав твій голос, тому Ліам не почув, що ти звала. Він запідозрив недобре, коли відчув присутність нас із Ейденом. Впевнений, ангел впливу спеціально наказав містеру Діасу перед твоїм вбивством увімкнути телевізор. Це підтверджує те, що він стежив за тобою Хейлі.

— Але кому так сильно потрібна моя смерть? Навіщо? — Незрозуміло махнула руками. — Що я їм такого зробила?

— Хтось чистить сліди, — припустив демон. — Він наробив проблем у минулому, а тепер, коли про його промах усі дізналися, намагається знищити докази. Для нього ти несеш потенційну загрозу, оскільки з розкриттям сили до тебе повернеться пам'ять. Ти згадаєш усе з того часу, коли Творець помістив у тебе ангельську силу і поділив душі. Немає тебе — немає проблем. Дивно лише одне.

— Що?

Демон усміхнувся.

— Надто людська логіка. Вона властива верхівці влади, що зажерлася.

— Проблема примусів полягає в тому, що вони надто довго перебувають серед людей, — зітхнув Нейтан. — Як би ти цьому не противився, але за стільки мільйонів років потроху починаєш перебирати на себе деякі людські якості.

— Хай живуть сейканди! — Ейден підняв годинник з тумбочки, як келих, ніби це був найкращий тост у світі.

— Я йду, — промовив Нейтан, вкотре ігноруючи демона. — Спроба вбити тебе чужими руками не вдалася. Ангел впливу не стане нападати на будинок, коли в ньому є вартові та демон, але може спробувати знову задіяти третіх осіб. Ні з ким не контактуй, постійно перебувай у присутності вартових…

— Або мене, — додав Ейден.

— Або його, — погодився вартовий. Зараз він був у ролі командира, який не міг відволікатися на особисті неприязні.