Яїр-Осія одним помахом своєї руки змусив тіло Лівя перетворититя в попіл, а попіл став згустком енергії. Цей згусток потрапив до рота Яїра. Він з насолодою прицмокнув та зухвало посміхнувся. Я дослі лежала на землі, а Яким сперся на спис. Його крила прикривали мені огляд.
- Він надто багато просив у господаря, я теж хотів безмежної сили. - спокійно виправдовував свій вчинок Яїр. - Побачимося іншим разом.
Яїр вклонився нам і полетів геть з такою швидкість, що в небі залишився осад зірок. Я почала метушитися, та рука Якима мене тримала.
- Відпусти мене! Я... Я мала вбити того покедька! - я відчула, як мої оці почали сіпатися від люті.
- Зупинись. - ангел кинув мене на землю і холодно подивився на мене. Я вже не тручалася.
- І що мені робити?
Яким простягнув кінчик свого списа до мене. До місця, де колись билося серце.
- Твій брат в безпечі, я послав до нього одномо з ангелів. Його ніхто не чіпатиме, аж до самої смерті. - його усмішка заспокоїла, але вона протрималася недовго. - Прощавай.
Його спис пройшов крізь мене. Це спочатку не було боляче, та боротьба двох сил змусили мене биттися в конвульсіях. Не знаю чому, але він змушений це зробити.