Ангельські крила

Втіха

Почувши це питання, я замислилася. Дивно, що я ще не втратила цю здатність, адже мислити можуть ті, хто існує. 

– Чого б я точно хотіла, щоб мій брат пізнав спокій. 

Чоловік хмикнув.

– А ще?

Він точно знав, що мені потрібно. Місце, де колись билося серце, горіло пекельним вогнем. Мої очі, що колись випускали сльози, були спустошеними. І слова вже самі випліталися в мої думки:

– Я хочу, щоб той вилупок зрозумів, що таке біль.

Яїр встав на ноги, і дивився на мене згори в низ.

– Часу обмаль, твого брата можуть привести в жертву. І якщо це станеться, Лівай стане...

– Богом... – перебила його я. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше