Новий Бог

Я не бачила Корвіна. Можливо він був у нашій кімнаті. Після своїх роздумів, я знову подивилася у вікно. Лівай дивився прямо на мене. Він мене помітив. Лівай встав, щось сказав моїй мамі, і попрямував до дверей. Вони розчинилися і ми вже двоє були на вулиці. 

– Ти таки приперлася. – зауважив він. Його руки вправно запалили сірник, в сірник вже - сигарету. 

– Якого тут відбувається? – питаю я його.

– Послухай, янголятко, йди куди заманеться! Ти тут без сильна. 

– Де Корвін?

– Він тебе більше ніколи не побачить, яка тобі різниця?

– Як, не побачить, що ти мелиш?

– Дитино, ти мертва, забула?

– Я це помітила ще в тому будинку, але ж ти мене бачиш.

– Тому що я – Бог. 

Я роззявила рота, не в змозі затулити його назад. 

– Що?

– Я Бог! Я уклав договір з Темнетоном, тепер моя душа доходить до кінцевого перетворення. Моє безсмертя, моя винагорода за довгі роки страждання. Цей світ підкориться мені! 

Я знала це ім'я, Темнетон. Він був одним з персонажів коміксів, які читав Корвін. 

– Це вигаданий персонаж. – намагалася я витягти його в реальность. 

– Виходить ти теж вигадка. 

– Я...

– Ти тепер щось потойбічне, те, що вважаєш не існуючим. 

– Що ти хочеш сказати? 

– Що існує багато богів на цьому світі. І я служу одному з них. Та останнім часом, Темнетон не чує мої молитви. Хоча, це вже не має значення. Я теж стану Богом, і буду володарювати всім, що бачу. 

– Навіщо тобі Корвін? 

– Для підкорення цього світу.