Ангельські крила

Перевтілення

Мені ще ніколи не хотілось так жити, як зараз. Коли помираєш, знову бажаєш жити. У мене є причина бажати встати з тієї холодної підлоги, того клятого будинку. Моя надія зникла, коли я побачила власне тіло з висоти мого зросту. Та вже тіло мені не належало. Моя душа - не належала тілу. І хто я тепер?

***
Я блукала довгою дорогою, повертаючись до свого дому. Темніло. Мій будинок все наближався. Я не відчувала втоми, не відчувала сили. Нічого не відчувала.
І ось моя оселя. Маленький кущ троянди перед вікном кухні, освітлювався сяйвом кухонної лампи. Я зазирнула всередину, бачу маму. Її руки прикривали її обличчя. Мабуть воно було заплакане. Біля неї був Лівай. Ніжно обіймав її. Навіть новоспечена бабуся, міс Феджемін, намагалася втішити мою маму. Як я зрозуміла, мене немає в живих. Тепер я біля мертвих. Та тільки у слабкому відображенні у вікні, я побачила постать і з сірими крилами. Обернувшись, зрозуміла, що то була я сама. Але, хто я?

Хтось

Подобається

#2521 в Фентезі

У тексті є: ангели, родина, відчуття помсти

Відредаговано: 22.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись