Підводне королівство Егнора

В ту ніч Макс забув чому так сильно хотів провести день народження саме тут. В його пам'яті був смутний образ небесної дівчини, схожої на ангела. І саме коли вона підійшла до нього він сказав..

- Боже! Ці фанати всюди! Ви можете дати мені побути без вас хоча б сьогодні?! Добре, давай сюди що ти хотіла підписати та вали з відси!

-...- Опустивши голову вона не сказала ні слова, але айдол не зрозумів хто вона і чого хоче очі в неї заливались сльозами, але вона не проронила ні одної. Зрештою через хвилину він дістав свою ручку і підписав їй накидку. 

- Що ти наробив?! - не зразу отямилась дівчина.

І рознісся довгий і погрожуючий грім, хвилі летіли на берег з неймовірною швидкістю.  Все що далі пам'ятав Максиміліан це те що їх накрило самою великою хвилею. Коли він отямився він побачив дівчину сидівши на передпліччі в русала. 

- Це і є той кого ти так чекала?

- Так, Егнор прошу тебе відпусти його.

- Наві що?

- Хто Ви? Де я?

- Я наречений Арети, і ти в моєму королівстві.

* Арета? Чесна?

- Егнор прошу відпусти його...

- Що мені за це буде? - промовив Егнор з єхидною усмішкою.

- Я вийду за тебе!

Для Егнора який її кохав це була радісна новина,

* Але заради кого?! Заради цього недо-плейбоя?! Добре, да буде так. Коли ти будеш моєю жінкою я тебе закохаю в себе!

- Сторожі!

- Так, ваша Величносте!

- Поверніть його на берег!

- Зрозуміло!

- Ні, Арета ти говорила що ми будем разом!

- Уведіть! Живо!