Ніколи не втрачай себе

   Ніч перед Різдвом, вона завжди особлива. У ній завжди багато метушні. Люди думають, що перед святами найбільше роботи у них. Але найбільше її у маленьких ангелів - світлих небесних посланців. І її у них було б і ще більше, якби люди вміли вірити всім серцем. Якби вони могли прощати і робити добро для інших. Скільки мрій так і не здійсняться в цей вечір лише через невщухаючі чвари, злобу чи заздрощі. Світло не можна ввімкнути там, де немає вимикача. Але можна відкрити штори, які ховають людське серце у темряві. І світло, справжнє світло Різдва сяйвом заповнить твою душу.

   Маленький ангел зробив сьогодні багато роботи. Здійснив чиїсь мрії, зберіг чиєсь життя, обійняв самотні душі. Йому вдалося бути непоміченим, але його роботу важко було не помітити. В цю ніч він має зробити ще одну справу. Полетіти в самотній будинок на окраїні міста. Там живе чоловік, що цурається щасливого життя. Він дуже самотній і втратив не лише друзів, але й самого себе. Він був щасливий раніше, навіть дуже. Мав красиву дружину, яка народила йому доньку. Але він її ні разу не бачив. Бо ще до її народження вони розійшлися. Все через випивку, якою він так захопився, втративши всіх, кого любив. Їй зараз п'ять і звуть її Софійка. Хіба ж їй потрібний батько, який нічого доброго їй не зможе дати? А коли, 4 роки тому, він, як завжди п'яний, збив вагітну жінку, прямо на переході, то зрозумів, що донька не повинна знати, хто він. Та жінка вижила, але втратила дитину. А він поніс своє покарання. Та навряд чи вона його пробачить. Та він і сам себе пробачити не може.

   І ось, за кілька днів до Різдва він звільнився. Зайшов в порожній будинок і всім єством відчув свою самотність та нікчемність. Ні, він має залишитися невидимим для доньки. І лише напів порожня пляшка розділяла його самотність. Звісно, він не помітив маленького ангела, що кружляє зверху. Бо він звик дивитися лише униз і ніколи догори. Але сьогодні вечері йому захотілося поглянути угору. Вийти на двір і поглянути у небо. Що він там шукав серед зірок, він не знав. Можливо, якийсь знак. І на мить йому здалося, що він побачив там щось. Це ангел? Та бути такого не може. Ангели точно не являються таким грішникам, як він. Хіба що прийшов вже його час? Він не зрозумів, що це, але одне знав точно: пити він більше не буде. Ніколи! Він просив Бога лише про одне, щоб Той його пробачив. Його життя вже не буде таким, як раніше. Він не марнуватиме ні одної хвилини і житиме не для пляшки, а для інших людей. 

   І він дійсно зміниться та виконає свою обіцянку. Спершу він викине усе спиртне, знайде роботу. Він розшукає ту жінку, що збив 4 роки тому. Вона на 8 місяці вагітності і скоро народить доньку Емілію. Вона скаже, що пробачила його ще на Різдво. І тоді він зрозуміє, що це не збіг і не везіння, а ангел. Це все його робота. Його дружина Лара пробачила йому і він нарешті зустрінеться із Софійкою. Яка ж в нього гарна донька! І який же він щасливий! Таким він не був ще ніколи.

….

   Ти не можеш все, але ангели можуть. Бо вони Божі посланці, яких можна побачити лише перед Різдвом. Тільки потрібно вірити у них та у диво Різдва.