Вже пройшло дуже багато часу, Таяна ходила провіряти наявність крил, німб більше не мішв,ярослав зміг встати на ноги проте зразу впав, та хоть він і жив в дивах йому хотілось одного:побачити Мирослава і знати чи все добре з нею.
Так продовжувалось місяця три по небесному часі, по земному пройшло лише 3 тижні.
Ярослав спокійно пробував ходити по кімнаті, та в один момент щось прорізало спину такою білью що здалося що з нього вилазить щось з ножем, роздався крик, і Ярослав впав на коліна кричучи від болі.
Таяна прийбіжала на крик спохвативши Ярослава за плечі поставила на ноги,відбіжавши від нього схватив пляжку з якоюсь рідиною,намочила рушник и кинула йому на плечі. Ростуть крила це велика біль для всіх хто стає ангелом, в цей момент проливається стільки крові стільки скільки за все життя не прольєш.
З губ Ярослава вирвався останній самий голосний крик, в цей же момент розпоряпилися великий білі грані крила в Ярослава засвітились очі і біль перейшла.
-не думала що будуть настільки великі крила...о Боже
-що там?!"настрашено спитав Ярослав"
-пізніше поясню,а поки що давай відмиємо їх від крові
Таяна всадивши Ярослава на маленький стільчик,приневши тазик з водою і щіткою вона почала відчишчати крила від крові
#1562 в Фентезі
#251 в Бойове фентезі
#4632 в Любовні романи
#1132 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 14.12.2024