Нік відкрив очі в білій просторній кімнаті .
-Синок ти нарешті прокинувся -сказав чийсь жіночий голос і заплакав
-Мама -сказав яногл автоматично
-Синок щось болить ? -витираючи сльози мамі ,сказав високий чоловік схожий на Ніка
-Все добре -посміхнувся Микита
-Тоді через три дні поїдемо додому -ласкаво сказав батько
Пройшов час .
-Ну що познайомився зі своєю новою родиною ?-сказав Старший
-А ви звідки тут з’явились ?-злякався янгол
-Я привіл тобі помічника -Старший показав на Ніка який стояв поруч з ним .
-Привіт -помахав йому рукою Нік .
-Привіт -помахав янгол йому у відповідь
-А тепер тобі треба піти до першої нещасливої дущі -Старший показав на блокнот ,який лежав на столі .
-Але я зараз не можу -з ноткою суму сказав янгол
-Вона знаходиться тут в лікарні
-Але як я її знайду ?
-Тобі допоможе блокнот
Янгол взяв блокнот .Відкрив його .І там на пустому листі з’явилося ім’я.
-Лідія -сказав янгол
-Подивись на лист ще раз -сказав Старший
На блокноті з’явилась пляма .
-Натисни на неї і опинишся біля першої дущі -пояснив Старший
Янгол натиснув і опинився в такої ж білої кімнаті ,як у нього .Тілька ця була майже пуста.
-Кто там ?-спитав чийсь хриплий жіночий голос
-Янгол щастя -сказав Микита
-Янгол -посміхнулася стара
-Так -тихо сказав янгол
-Ти прийшов забрати мене ?
-Ні ,я прийшов зробити вас щасливою -янгол підійшо ближче до бабусі і сів на стілець-що зробить вас щасливою?
-Періг -трохи подумавши сказала Лідія
-Який саме ?
-Який завжди для мене пече мій чоловік
-Де ваш чоловік -ніжно спитав янгол
-На тому світі -сумно сказала Лідія -і я теж скоро з ним зустрінуся ,але перед цим я хочу скуштувати його періг
-Лише один шматок періга зробить вас щасливою ?-здивувався янгол
-Так -посміхнулась Лідія
-Я принесу вам періг через чотири дні -рішучо сказав Микита
-Я буду чекати -ласкаво сказала бабуся
Микита натиснув на кнопку і опинився знов в своїй палаті .
-І як ви збираетесь дізнатися рецепт ?-спитав Нік
-Для цього мені потрібна допомога Старшого
-І як ви з ним зв’яжетесь ?
-У вісні
Янгол попросив допомогти Старшого ,той погодився .Через декілька хвилин янгол зустрівся з дідусем .
-Ви допоможете мені ?
-Звісно ,але я попрошу тебе передати їй мої слова ....
-Добре
Через 3 дні
Микита зайшов в палату до Лідії .
-Я приніс вам періг
-Як ти зміг приготувати точно такий же ?-здивувалася Лідія
-Мені допоміг ваш чоловік -посміхнувся янгол -він попросв передати вам ,що він терпляча людина ,тому живіть ще багато років -Микита зробив коротку паузу -він дочикаеться вас .
Останні слова він сказав тихо ,але бабуся все почула .З її очей потекли сльози .
-Хочеш я розкажу тобі про свого чоловіка ?-наплакавшись ,спитала бабуся
-Так -ніжно посміхнувся янгол
Він уважно слухав історію Лідії .ЇЇ чоловіка звали Іван .Він довго за нею бігав ,аж цілі 5 років . Потім вона призналася йому і вони зіграли весілля .В них народилась дочка .Назвали Марія .Потім народився син .Під час пологів чоловік завжди ніжно тримав її руку .Тому хоча і було боляче ,але поруч з ним біль магічним чином зникала .Він пообіцяв побудувати їй будинок і будував його декілька років . Іван завжди купував Лідії її улюблені цукерки і квіти .Чоловік міг забути де поклав галстук декілька хвилин назад ,але до самого кінця пам’ятав улюблений колір Ліди.Іван любив готувати .І коли він робив пропозицію коханій ,то прклав обручку в періг який сам приготував .Лідія зі сміхом задує ,як вона майже не проковтнула кільце ,як із за цього пережевав чоловік і як вона рада спробувати цей періг знов . Вони жили щасливо майже 30 років ,а потім за день до їх 30-річчя той помер .
-Знаеш ,він завжди витирав мої сльози -сумно посміхнулась Лідія -навіть коли я плакала із за дрібниць ,його ніжна рука завжди витирала краплі з моїх щок і зараз ,коли я плачу ,думаю він теж витирає мої мокрі щоки своєю ласкавою великою рукою.
Яногол чомусь заплакав .
-Ви щасливі зараз?-крізь сльози спитав він
-Так -ніжно витирала сльози з очей янгола Лідія -дякую тобі ,мій янгол щастя .