Ангел

143 Розділ

— А що саме ви хочете від розслідування? — запитала я, підвівши на нього твердий, впевнений погляд. — Які межі цієї справи й що саме Silver Line Press очікує побачити на першій шпальті?

— Мені потрібне не просто красиве викриття, Еві, — містер Салліван подався вперед, і його голос став тихішим, майже конфіденційним. — Мені потрібна його особa. Його справжнє ім'я. Мені потрібна красива картинка, повністю розкриття його особистості, компромат на нього. 

Він поклав на папку ще один аркуш — роздруківку з зашифрованими адресами та кількома локаціями.

— За останні пів року цей «Ангел» повністю перекроїв під себе весь тіньовий ринок, — продовжував керівник. — Він знищив усіх своїх конкурентів, провів серію жорстких зачисток у лавах колишніх очільників і захопив абсолютну владу. Але найцікавіше — він діє мов привид. Жодної публічної появи, жодного особистого контакту з клієнтами. Усі вказівки йдуть через його правову руку.

— Через кого? — швидко перебила я, відчуваючи, як пальці мимоволі стискають край підлокітника.

— Чоловік на ім’я Джефф, — мовив Салліван. — Він керує всіма реальними зустрічами й фінансами. Інформатор дав нам підказку: сьогодні ввечері в закритому клубі «Олімп» на околиці міста відбудеться приватний аукціон. Там буде Джефф. І, за чутками, сам «Ангел» може спостерігати за процесом із VIP-ложі.

Я затамувала подих. 

— Твоє завдання — проникнути туди під виглядом акредитованого арт-критика чи гостя, зібрати матеріал, зафіксувати факти й, якщо пощастить, зробити хоча б одне якісне фото очільника, — підсумував містер Салліван, пильно дивлячись мені в очі. — Якщо це надто небезпечно, скажи одразу. Я можу передати справу міжнародному відділу.

Усередині мене відбувалася божевільна боротьба. Логіка, розум і спокійне життя поруч із Ноа благали мене відмовитися, закрити цю папку й назавжди забути про існування цієї людини. Але давній гнів, образа та бажання подивитися йому в очі тепер — з позиції сили, а не зламаної дівчинки — переважили все. 

— Ні, — твердо мовила я, згортаючи темно-зелену папку й піднімаючись із крісла. — Справу я не віддам. Я зроблю цей матеріал.

— Чудово, — усміхнувся Салліван. — Перепустка й запрошення будуть у тебе на столі за годину. Будь обережна, Евілін.

Я вийшла з кабінету й попрямувала до ліфта. Серце калатало мов божевільне. Я дістала телефон. На екрані висіло коротке й тепле повідомлення від Ноа: «Тобі дали премію? Чекаю на тебе ввечері, приготую вечерю».

Я на декілька секунд заплющила очі, відчуваючи, як совість колючим болем стискає груди. Ноа був моїм світлом. Він заслуговував на чесність, на спокійне майбутнє без кривавих таємниць. Але я знала: поки я не поставлю крапку в цій історії, поки не подивлюся в очі своєму «ангелу-охоронецю» і не викрию його перед усім світом, я не зможу бути повністю вільною.

Я швидко відповіла Ноа: «Все чудово! Тільки виникла термінова вечірня зйомка на заході, затримаюся. Не чекай на вечерю, цілую».

Стиснувши папку в руках, я ступила до свого робочого столу. Гра почалася знову. Але цього разу її правила буду писати я.

Вечір огорнув місто важкою, вологою темрявою. Запрошення від містера Саллівана чекало на моєму столі точно вчасно, і вже за дві години я стояла перед дзеркалом у своїй спальні, натягуючи елегантну білу сукню — ідеальний образ для арт-критика, який вписується у світ великих грошей.

Клуб «Олімп» розташовувався у реставрованому старовинному маєтку за містом. Величні колони, тьмяне золотисте світло ліхтарів і довга вервечка розкішних авто, що повільно під'їжджали до високого ґанку.

Я показала перепустку охороні біля масивних дубових дверей. Охоронець із кам'яним обличчям сканував код кілька нескінченних секунд, перш ніж мовчки кивнути й пропустити мене всередину.

Атмосфера всередині дихала розкішшю й прихованою небезпекою. Оксамитові штори, кришталеві люстри, тихий гомін шампанського в келихах і чоловіки в дорогих смокінгах, які вирішували долі мільйонів між ковтками віскі. Я підняла бокал з підноса офіціанта й повільно рушила через зал, тримаючи клатч, у якому працював мініатюрний диктофон, а в затискачі сукні був захована мікрокамера-об'єктив.

Мої очі гарячково сканували натовп.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше