49 Розділ

І в цю саму секунду всередині мене все перевернулося.

Гаряча хвиля неймовірного, майже дитячого тепла й чистої, безумної радості накрила мене від голови до п'ят. Полегшення було настільки сильним, що захопило дух — він тут. Він прийшов. Мені більше не треба бути хороброю журналісткою, не треба боятися Вейна чи Саллівана.

Але майже миттєво за цією радістю прийшов запізнілий, крижаний переляк. Це неправильно. Це абсолютно, катастрофічно неправильні емоції.

Яка радість?! Це ж Каель. Чоловік із закривавленими зап'ястками, який ставить камери в моїй спальні, зламав моє життя й не вагаючись готовий убити кожного, хто стане на його шляху. Він — вбивця. Він лякає. Його небезпека не зникла від того, що він надягнув футболку мого брата й зав'язав мені шнурки.

Не можна в нього закохуватись. Це самогубство. Це божевілля, з якого немає вороття. Але серце, зрадницьки й шалено калатаючи в грудях, абсолютно ігнорувало всі доводи мого розуму.

Я повільно підвелась зі свого крісла. Ноги ледь слухалися, але погляд був прикутий до нього — до цієї високої, темної фігури, що розрізала півтінь порожньої редакції.

Не опускаючи телефон від вуха, хоча відстань між нами була якихось п’ять метрів, я тихо спитала в слухавку:

— Як ти зайшов?

— Я можу проходити куди захочу, — відповів він так само в телефон. Його низький, з легким оксамитовим хрипом голос лунав подвійно — прямо з динаміка біля мого вуха й зглибоку напівтемного холу, створюючи химерний резонанс.

Він зробив один повільний, вальяжний крок у мій бік. Потім ще один. Каель не поспішав, але в кожному його русі відчувалася та сама грація небезпечного хижака, який точно знає: здобич нікуди не втече.

— Чому ти прийшов?

— Скучав, — низько й глибоко промовив він.

Це єдине слово пролетіло крізь тишу порожнього офісу й скинулося прямо мені в груди. По шкірі миттєво пробіг табун важких, гарячих мурашок.

Каель повільно опустив свій телефон, навіть не розриваючи виклику, і зробив останній крок, опинившись майже впритул до мене. Від нього пахло холодним вечірнім вітром і хвоєю.

Його велика, гаряча долоня вислизнула з кишені шкірянки й м'яко, але беззаперечно перехопила мій телефон, витягуючи його з моїх пальців і кидаючи прямо на стіл.

— Ти брешеш мені, Еві, — прошепотів він, нахиляючись так близько, що його темні, палаючі очі опинилися на рівні моїх. — Кажеш, що пишеш план, а сама просто перечитуєш власну статтю й тремтиш від страху.

— Я не тремчу... — зрадницьки швирко вихопилося в мене, хоча моє дихання вже збилося на рвані, короткі вдихи.

— Тремтиш, — випраправляючи мене, процідив він. Його довгі, шершаві пальці обережно, майже невагомо торкнулися мого підборіддя, примушуючи підняти голову ще вище. Торкання було дивовижно ніжним, але в ньому відчувалася залізна, незламна сила. — Ти налякана. 

Його долоня ковзнула вище, лягаючи на мою щоку. Його великий палець повільно окреслив лінію моєї нижньої губи, я мимоволі затамувала подих, відчуваючи, як серце божевільно гатить об ребра.

— Каель... — прошепотіла я, намагаючись знайти залишки розуму. — Ти не повинен бути тут. Це божевілля. Ти... ти небезпечний.

— Знаю, — куточок його вуст ледь помітно сіпнувся, але в очах не було й краплі насмішки. — Але ти все одно раділа, коли побачила мене. Я бачив це у твоєму погляді, Еві. 

Він подався вперед, і його чоло м'яко впиралося в моє. Повітря між нами натягнулося, як готова лопнути струна. Я відчувала гарячий подих на своїх губах, відчувала, як його друга рука повільно, владно лягає мені на талію, притягуючи моє тіло впритул до його твердих, напружених грудей.

Усередині мене спалахнула справжня пожежа. Розум кричав, що він вбивця. Але тіло й серце зраджували мене кожної секунди. 

Його подих, гарячий і важкий, обпікав мої губи. Відстань між нами скоротилася до якихось нещасних міліметрів, до крихітного проміжку повітря, яке буквально плавилося від напруги. Усе всередині мене завмерло в божевільному, солодкому очікуванні. Я заплющила очі, впевнена, що наступної секунди відчую його поцілунок — жадібний, владний, руйнівний, який остаточно спалить усі мої мости.

Але поцілунку не сталося.