За багато років до цього

-Алісо, Гості вже на порозі біжи сюди!-Гукає мати з коридору

-ТАК,Мамо я вже йду- я спускаю ноги з дивана та одним порухом вимикаю телик, хапаючи зі столу футболку я на ходу нятягую її на плечі та вибігаю в коридор

-Ой, Алісочко ти так виросла! Ти така вже гарна дівчинка, це тобі вже 15? - з милою добродушністю запитує пухкенька сусідка, мамина подруга

-Доброго дня, та ні! Мені вже 17 - з легкою посмішкою кажу я.

В квартиру стукають, мама підходить до дверей щоб відчинити, а  звідти лунає басовитий хлопчачий голос,

-Доброго дня , Тітко Марино! А ви така гарна як і були в свої 20 -мило промовляє Назар заходячи та обтрушуючись, син сусідки. Я його не бачила вже як сім чи вісім років

В моєму серці нічо не сталося, не подумайте!

Роздивляючись по всій кімнаті його погляд натрапляє на мене, я посміхаюся, його очі швидко дивляться на кросівки, потім погляд швидко переходить до його матері а щоки заливаються яскравим румянцем

-Гаразд, давайте підемо на кухню? Що ж ми тут стоїмо як не рідні- Своїми словами моя мама виручає Назара з незручної ситуації

Вони вирушають на кухню а я повертаюся в свою кімнату бо хочу закінчити свій осінній пейзаж

-Г-гарно малюєш,-лунає голос з-за моєї спини, десь через пів години

Я з переляку здригнулася та різко повернула голову, побачила, що то Назар, доволі привабливий молодий, високий, парубок його очі так і виблискують синіми іскрами.

-Дякую- спокійно відповідаю та повертаюся до полотна , продовжую малювати

-можна сісти? - запитально дивиться на мене Назар

-Сідай.- відповідаю я та соваюся на дивані щоб йому вистачило місця

Назар бере в руки мого кота Бублика та сідає, дивиться на мене запитальним поглядом, я всміхаюся і він розуміє що я схвалюю його дії.

Далі ми спокійно сидимо, Назар щось клацає в телефоні і погладжує бублика , який спокійно собі мурчить у на Назара на колінах, а я малюю

Хоч він і втупившись в телефон щось пише , я краєм ока помічаю як він інколи дивиться на мене довгим поглядом а потім відвертає очі
Я поглянула на нього, коли він знову повернув свої очі на мене, наші погляди зустрілися, його щоки побуряковіли очі розвернулися та знову глянули в телефон

-Хочеш зі мною пограти в PlayStation? -Запитала я встаючи та беручи джойстики

-Окей ,  а в що? - погодився Назар простягаючи руку по джойстик

-А мене є Mortal Kombat, або ж Starwars, перерахувала я , показуючи йому

Потім ми пів години грали в PlayStation

-Назар!-Розносяться по квартирі гучний зов тітки Олі

-Мені пора , па па.-кидає Назар навіть не дивлячись на мене

-Бувай, -просто відповідаю я

Він завмер за декілька кроків біля дверей, та не повертаючи голову запитав:

-А...може можна...хм..та ні нічого -виходячи договорив він

Я підняла брови , невже хотів взяти мій номер?