Якщо чесно...
Усі ці 100 сторінок були не про чорний гумор.
Не про сарказм.
Не про абсурд.
Вони були про одне:
Ми сміємося не тому, що нам так весело.
Ми сміємося, бо інакше довелося б усе сприймати серйозно.
А це вже занадто страшно.
Тож якщо ти зараз посміхнувся, значить, ти живий.
А поки ми живі, жарт ще не закінчений.
Кінець?
Ні.
Просто пауза.
Напишіть у коментарях свій улюблений анекдот. Можливо я додам його в книгу.
Бо скоро я буду писати 2 частину даної книги.
Відредаговано: 26.02.2026