Розділ 10. Новий смертежер

Дата: початок квітня 1983 року

Місце: Головна зала маєтку Лестрейнджів

Нічний шторм бушував за високими стінами маєтку Лестрейнджів, розбиваючи важкі краплі дощу об свинцеве скло, але всередині панувала крижана, майже мертва тиша. Велика зала, де зазвичай збиралося внутрішнє коло найближчих поплічників Волдеморта, сьогодні була освітлена лише мерехтливими синюватими вогнями факелів, що вихоплювали з темряви гострі контури кам'яних колон та викарбувані на стінах стародавні родові герби.

Біля піднесеного трону з чорного мармуру стояв Лорд Волдеморт. Його постать випромінювала ауру абсолютного панування, а червоні очі пропалювали простір перед собою з холодною, розрахованою увагою  по бокам  вишикувалися смертежери у чорних мантіях та срібних масках: Мелфой, Макнейр, Долохов, Родольфус Рабастан та Белатриса Лестранжі, на чиєму обличчі застигла хижа усмішка. Вони дивилися не на ворога, а в центр зали, де непорушно стояв Андріан.

Його внутрішній світ змінився остаточно. Позаду залишилися дні сумнівів, болю у камерах та крихких ілюзій світла. Усі ці тижні подвійної гри, крадіжки секретів Дамблдора з його кабінету криваві ритуали в темних криптах та знищення колишніх побратимів з Ордену Фенікса виплавили його душу в монолітну кригу. Його магічне ядро більше не належало йому колишньому — воно стало важким, щільним і нестримно агресивним резервуаром темної енергії.

Волдеморт повільно звівся з трону. Його довгі, бліді пальці стиснули руків'я чарівної палички, витягуючи її із плавним, загрозливим звуком.

— Ти прийшов до цього не через страх, Андріане, — голос Темного Лорда лунав густо й тихо, проникаючи в кожну щілину величезної зали і відбиваючись ехом від склепінь. — Ти прийшов тому, що зрозумів істинну природу цього світу. Світло — це брехня слабких. Сила, влада і кров — ось єдині закони, що правлять всесвітом.

Андріан не опустив погляд. Його обличчя було застиглою маскою непохитності, а очі випромінювали холодне, попелясте світло. Він зробив крок уперед, стаючи на коліно перед Темним Лордом на холодний мармур підлоги. У цьому жесті не було покірності раба — це був союз двох руйнівних сил, де учень добровільно приймав мету свого господаря як власну.

— Я віддав усе старе, Володарю, — промовив Андріан рівним, позбавленим будь-яких емоцій голосом. — Моє минуле спалено. Мої колишні друзі стали попелом. Я готовий нести хаос туди, де інші бачать лише порядок.

Волдеморт з прихованою задоволеністю кивнув. Він простягнув руку, хапаючи Андріана за ліву руку і закочуючи рукав його темної мантії. Перед ним відкрилася чиста, бліда шкіра передпліччя — останній шматочок чистоти, який ще належав хлопцю з України.

Темний Лорд приставив кінчик своєї кістяної палички до шкіри і почав виводити складні, звивисті лінії найдавнішого прокляття. З кожним дотиком шкіра спалахувала білим болючим вогнем, м'язи під нею здригалися, а в повітрі розносився запах озону і паленої плоті. Андріан не видав жодного звуку, не здригнувся і не заплющив очей. Він терпів цей біль свідомо, дозволяючи темній магії в'їдатися безпосередньо в його кістки та магічні канали.

Лінії формувалися у зловісний символ: череп із роззявленою щелепою, з якої виповзала товста трупна змія. Темна мітка пульсувала темно-зеленим світлом, вбираючи в себе кров і закріплюючи договір крові назавжди.

Коли Волдеморт відвів паличку, на передпліччі Андріана чорнів і звивався живий, магічний знак. Це була не просто печатка рабства — це був орден еліти, символ безповоротної приналежності до нового світового порядку.

Залою прокотилося низьке, схвальне гудіння смертежерів. Белатриса першою підняла паличку, випускаючи вгору  іскри  чорного полум'я, а її дзвінкий, божевільний сміх розрізав гуркіт грози за вікном.

Андріан повільно піднявся з коліна. Він подивився на свою руку, відчуваючи, як знак на передпліччі пульсує в унісон з його новим, видозміненим ядром. Його трансформація офіційно завершилася. Він більше не був загнаним у кут бранцем, не був розмінною монетою чи шпигуном-одинаком. Тепер він став активним, повноправним учасником терору, «Тінню» і головним архітектором майбутнього хаосу, чиє ім'я незабаром заганятиме в кут  всю магічну Європу.