Анастасія

Глава 5. Світло всередині

Минуло кілька місяців від того вечора, коли Настя вперше відстояла себе і свою родину. Тато не змінився повністю, його гнів ще іноді виринав, але тепер Настя вже знала: страх не має визначати її життя.

Вона продовжувала малювати, писати у зошитах, і кожен рядок, кожен малюнок ставав маленьким кроком до свободи. Сестрички почали більше довіряти їй, а мама повільно навчалася спиратися на Настю не лише як на дитину, а як на сильну, сміливу доньку.

Одного дня Настя сиділа на підвіконні, дивлячись на захід сонця. Вогник у її серці тепер світило яскраво і впевнено. Вона усвідомила: навіть у найтемніші дні дитинства є сила вижити, знайти підтримку і зберегти світло всередині себе.

Світ для Насті вже не здавався таким страшним. Вона знала, що попереду ще багато труднощів, але тепер у неї був внутрішній компас — сила, надія і любов до своєї родини. Вона могла дихати глибше, мріяти і, найголовніше, жити так, як хотіла саме вона.

Настя зрозуміла: справжнє чудо — це не відсутність болю, а вміння зберегти світло всередині себе, навіть коли навколо темрява. І це світло вже ніхто не зможе загасити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше