Анастасія
Глава 1. Тінь дому
Настя пам’ятала запах горілки, який завжди висів у кімнаті, коли тато приходив додому. Його крик лунав так часто, що вона вже майже перестала його слухати — але серце стискалося щоразу. Він любив брата, а її — ні. Вона завжди залишалася на узбіччі його уваги.
Коли тато напивався, Настя ховалася у своїй кімнаті, намагаючись не дихати занадто голосно. Вона знала: якщо не встигнеш швидко приготувати, сказати, що все готово, він кричатиме ще сильніше. Іноді їй здавалося, що весь світ — це лише стіни цієї квартири, тато й його страшні очі.
Але навіть у цьому страху Настя відчувала маленький вогник всередині себе — частинку надії, що колись вона зможе вибратися і знайти власний світ, де її ніхто не лякатиме і не кричатиме на неї.
#808 в Сучасна проза
#498 в Різне
Відредаговано: 25.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
