Розділ 41: Терези Долі

День був ясним, але в повітрі відчувалася напруга. Академії зібралися біля Головного Амфітеатру Ельміри — древньої мармурової чаші, де з незапам’ятних часів оголошували підсумки й рішення Ради Архімагів.

На сходах, облицьованих лазуритом, уже стояли учасники всіх команд. Хтось — виснажений, хтось — схвильований, а деякі — не приховували злості й заздрощів. Серед них вирізнялася команда Академії Кесс-Астайль: спокійні, зібрані, немов загартовані вогнем випробувань.

⚖ Виступ Ради

На трибуну піднявся Верховний Наставник турніру — магістр Хейрон з Ілліуму, в оточенні магів і архіваріусів.

— Випробування завершено. Турнір між Академіями добіг кінця. Кожен із вас пройшов більше, ніж може виміряти список чи бали. Але підсумки важливі — для традиції й майбутнього.

Він клацнув пальцями — і в повітрі перед амфітеатром з’явилися магічні проєкції: таблиці з балами, артефактами та особистими досягненнями.

🏆 Результати

— Третє місце — Академія Талмір, за високий рівень командної взаємодії та глибоку магічну теорію.

— Друге місце — Академія Ельмір, за видатну стратегію та знання древніх структур.

Пауза. І в тиші — шепіт натовпу.

— Переможець турніру — Академія Кесс-Астайль.

На мить запала тиша. А потім — шум голосів: частина зали аплодувала, інші — перешіптувалися з невдоволенням і ревнощами.

— Особлива відзнака — за виявлену волю, чесність і здатність подолати зраду, тим самим довівши честь Академії. Ліс Пам’яті визнав учасницю Анастасію Айрін Адін Лерой гідною хранителькою сили Місячного кола.

Гул посилився. Хтось зойкнув. Хтось вигукнув:

— Лерой?!

🎖 Церемонія

Настя стояла спокійно. Вітер підхопив край її мантії, а погляд залишався зосередженим. Вона вже нічого не доводила. Вона була.

Магістр Артер Флемінг підійшов і мовчки вручив їй кристалічний знак Академії — емблему, що переливалася всіма чотирма кольорами її магії.

🔥 Реакції

— Це підстава, я певен! — злісно прошипів представник Ельміру, стискаючи кулаки.

— Ні, ти сам бачив… Ліс не бреше, — відповів йому наставник із тяжким зітханням.

Астеріан Деймор Талрейн стояв на верхньому балконі, спершись на колону. Його обличчя було непроникним, але в очах — дивне, глибоке відображення.

🕊 Фінал сцени

Коли учні почали розходитися, і майданчик поволі порожнів, Настя стояла трохи осторонь. До неї підійшов Архімаг Хейрон:

— Ліс відкрив тобі більше, ніж ти поки розумієш. Але ти вже зробила головне — залишилася собою.

— Я відчуваю, що це лише початок, — відповіла Настя.

Він усміхнувся й пішов, залишивши її під світлом призахідного сонця.