Аналіз твору  ''П'яний корабель'' Артюра Рембо

                                               Аналіз твору  ''П'яний корабель'' Артюра Рембо
  Поему ''П'яний корабель'' написав в 1871 році на той момент 17-річний та талановитий Артюр Рембо. Поет, який в майбутньому стане одним з найвидатніших ''проклятих поетів'',тих які не бажали вписуватися в світ буржуазного успіху та зусереджувалися на власному внутрішньому світі. Ціла поема є описом життя та досвіду юного автора, пояснення його почуттів,переживань,внутрішнього світу та ставлення до суспільства. Тому я вважаю,що головна думка твору прямо пов'язана з причетністю Рембо до ''проклятих поетів''.

  Головною метафорою в поемі є те,що п'яним кораблем є сам  ліричний герой. Він розповідає про своі мандрівки та скитання по безкрайньому морю(маючи на увазі життя),поєднуючи це з описом пейзажів,які одночасно пояснюють почуття героя (Огнів досвітніх зграї голубині, І блискавицями роздерті небеса.) Автор говорить про його безнадійність,самоту та те, що він не єдина людина,котра себе відчуває подібно(Гойдали десять день на хвилях тих морів, Що вже не першу жертву колисали). Поет звертається до себе,як до трупа,заплутаного в морське волосся, якого ніяк не можуть знайти рибальські човни. Цим він підкреслює наскільки далеким від інших він себе відчуває. Герой відмічає, що життя часто робить несподівані повороти та й правда гойдає нас мов на хвилях.

  Приємні спогади та ностальгія зробили кінцівку поеми такою наповненою та чуттєвою. Герой,вже втомлений та байдужий до своїх подорожей,розповідає,наскільки сумує за домівкою та дитинством (Я за Європою, стомившись, тужу, Що, парапетами обгородившись, спить.) Автор майстерно використовує тонкі метафори та порівняння, щоб точно описати свій настрій. Понурений у смутку, він бажає понуритися та потонути у морях Європи,тільки,щоб не бути забов'язаним ''плисти під арками мостів'', або ж жити за правилами та так,як потрібно системі чи владі. Навіть переживши всі труднощі,які зустрілися поету під час його складної подорожжі по водам життя,він доходить висновку,що це було варте свободи він оков,яких на нього наклало суспільство.  

  Артюр Рембо не входив в рамки 19-го століття у багатьох аспектах свого життя. Він не був типовим та не намагався таким бути.Як раз ця риса є притаманна всім ''проклятим поетам''.  Рембо проходив крізь велику кількість перешкод,та все одно  ніколи не відмовлявся від свободи. Це і є головною думкою, переданою крізь всю поему.