Анабель

Анабель підвела очі – у замку була мертва тиша, було чути кроки і плач, по саду бігали перевертні й роздирали усіх гостей.

Вона побачила привид дівчинки, за якою йшла постать. Дівчинка просила про захист, але її було вбито вампіром, який вийшов із картини.

Темна постать глянула на неї і омилась сльозами, зіграла на скрипці сумну мелодію та розірвала струни. Скрипка палала в каміні, на столі стояло вино – його пили закопані в саду.

Постать зайшла у вогонь і зникла – в когось розірвалось серце.

Анабель піднялась мертвою – з її очей впали сльози. Вона не розуміла, що вже мертва. Підійшла до свого принца – він заколов її сріблом і клявся її крові в почуттях.

Потім Жак глянув на картину, побачив себе проклятим у пеклі, вистрибнув з вікна і звис мертвий на огорожі.

Йогонес де Сіленціум

Подобається

#4668 в Сучасна проза
#2124 в Містика/Жахи

У тексті є: вогонь, смерть дівчини, привид і перевертень

Відредаговано: 22.11.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись