Цієї ночі Марта не спала, їй ввижались якісь кошмарні, моторошні створіння, можливо тому, що вона передивилась фільмів про супер-героїв. А вона була ще тим фанатом. Брат її теж чомусь не спав, він крутився і клацав телефоном.
- От ці бісові гаджети, хто їх придумав - подумала Марта. І взагалі, чому у нас одна кімната на двох. Коли він вже з’їде від нас?
Марта була меншою, але відрізнялась своїм розумом серед однолітків, та й з братом вони не ладнали. Артем був повною протилежністю сестрі. Мовчазний, урівноважений, іноді сором’язливий, але дуже красивим, більшість дівчат школи були у нього закохані. Але Марті чомусь було не зрозуміло, що вони в ньому знайшли. Навіть її подруга, була в нього закохана. Але безрезультатно. Він і не дивився в її сторону. Звісно, так буває, ми закохуємось….
Марта мріяла, що коли брат закінчить школу, поїде навчатись в інше місто і залишить її в спокої. Але тут його дівчина, з якою вони вже тривалий час разом, і ось чому він не спить, а лупає в той телефон. - Мабуть вона знову виносить йому мізки. Дивне це кохання, мені б не хотілось щоб мені виносили так мізки. Але я ще можу сама кому завгодно винести мозок, як мені сказала Тамара Іванівна на уроці біології. Не люблю біологію. Та й біологічку. А ще готуватись до контрольної. Та все таки пора спати. А то ці думки - дали б спокій вже. Денис ніби вже і заснув. - міркує Марта.
Але її чомусь тривожили страшні думки, іноді вона себе уявляла супер героєм, іноді їй снились дивні сни. Ніби вона знайшла бабусину скриню, в ній було чимало цікавого, а особливо лист, адресований їй. Але ж мама, вона не знала про це, а можливо і знала але чомусь приховувала, а коли Марта розпочинала відверту розмову, вона сказала, що це все дурниці. Що не варто надавати цьому значення. І Марта так і подумала б, але чомусь спробувала сконцентруватись на своїх снах.
Коли всі заснули вона пішла на кухню, щоб випити води, і побачила щось дивне, вода змінила колір і замерзла то змінювала колір то замерзала. Це дійсно налякало її, і водночас зацікавило ще більше.
Дівчина прокинулась від шуму брата, він був такий в настрої і бадьорий ніби випив чотири філіжанки кави. І так, у нього сьогодні важливий день, зустріч з Вікторією.
- Не люблю її як і біологічку, вони навіть зовні схожі, обидві такі страшні і худорляві. - промайнуло в думці.
Мама завжди була зайнята своїм зовнішнім виглядом, кудись поспішала, але сьогодні у нас мали бути гості, тому вона так метушилась. Ми чекали татових партнерів по бізнесу. Цього року таткова компанія виграла тендер на пошиття нової колекції одягу. Мені чомусь не хотілось цих бізнес вечірок, не люблю я й його колегу по роботі, дивні вони ,чомусь тільки і думають про гроші, і бачать в цьому сенс життя.
-Ти поїсиш? -запитала мама
-Ні, я щось у школі …
Марта поспішала на перший урок вхопила тільки яблуко. Дорогою до школи її наздогнала Ніка, яка тільки і думала про Дениса.
Як там Денис?
- воно і не дивно, - подумала Марта - Сьогодні у нього важливий день, у них річниця стосунків з Вікторією, мене це радує, що його не буде дома.
А от Вікторію, я не люблю.
- Я її теж не люблю.
- І чому тобі її любити?
Коли вона була у нас у дома ,вона насправді не та за кого себе видає, чомусь ці її погляди на життя і сенс життя-гроші, одяг. Тільки про це і думає.
- Їй пощастило з твоїм братом - сказала Ніка
- Чим?
- Просто присутність його, його очі, погляд, а те як він одягається, він стильний, красивий, розумний.
- О, подруго, тебе понесло
- Пахне безнадією….
- Чому?
- Мені просто подобаються його очі. Вони такі глибокі. І він твій брат . Ми могли б бути родиною.
- Нік, ці твої фантазії.
- А що я?
Дівчата зайшли в клас, староста повідомив, що сьогодні біологічка захворіла тому заміняти її буде інший вчитель, Роман Ігорович, вчитель історії.
Історія, як мені подобається цей предмет-не так предмет як вчитель, чомусь я мабуть була схожа на Ніку в її шалених почуттях до брата, подумавши про вчителя історії.
Роман Ігорович відносно недавно в нашій школі. Він переїхав два місяці тому, і жив він неподалік від нашого дому, часто я бачила його коли він завертав у бік нашої вулиці.
Цікаво він одружений?
-Я знову схожа на Ніку.
-Доброго дня учні!
-Сідайте, ви знаєте що Тамара Іванівна трішки прихворіла. Тому проведемо сьогодні урок історії.
Повторимо тему минулого уроку.
Ніка чомусь була сумна. Після уроку історії. Їй не подобається цей предмет, їй стало нудно. Можливо не виконала домашка з історії та й взагалі день якийсь такий був чудернацький. Спершу дівчата розбили посуд допомагаючи у їдальні, потім Ніка з’їла щось не те ,що змусило її просидіти довгий час у вбиральні, а ще Роман Ігорович ,з його проектом.
Марта з першого дня побачила в цьому предметі великий інтерес. І вчитель зумів закохати в історію.