ВИХІД НА ПАЛУБУ ТА ЛЕКЦІЯ

Від капітана компанія поверталася внутрішніми коридорами.

Зайшовши до каюти, Кротов і Струм всілися у плетені фотелі, а кіт плюхнувся у своє законне крісло. Він відразу наполіг на запланованій прогулянці. Чоловіки перезирнулися. Кротов засовався, піднявся зі стільця і навис над Харитоном:

— Харитоне Марковичу, я за прогулянку, але в мене є до вас декілька делікатних прохань: палубою тимчасово ходити на чотирьох, у теревені не встрявати і взагалі поводитися як звичайний кіт.

Споглядаючи реакцію чотирилапого, майор додав:

— Мало того, що ти здоровецький, та ще й говіркий, а публіка від презентації і без того на взводі. Ще невідомо, яку бучу може здійняти та, у мереживах. Ти мене розумієш?

Харитон примружив око і, дивлячись знизу вгору, зауважив:

— Пане майор, звідки такі капітулянтські настрої? Ви ж по ній катком пройшлися — гляди, ще побіжить топитися.

Професор досі не встрявав. Гортаючи щоденник, він поверх окулярів озирнув компанію і авторитетно заявив:

— Такі не топляться, повірте мені як психіатру. А наш колега про інше. Йдеться про делікатну поведінку на публіці з урахуванням поточного моменту.

Сидячи в кріслі, кіт озирнув компанію, і почав розглядати подушечку лапи. Випустив кігті, декілька раз стиснув кінцівку, і милуючись пазурами і пробурчав:

— Знову дискримінація та утиски. І навіщо я тільки погодився з Надією Петрівною вписати вас у путівки?

Чоловіки весело перезирнулися, а Кротов, почухуючи потилицю, іронічно мовив:

— А що, і такий варіант був?

— А то! Звичайно був. Я особисто наполягав на персональній путівці, та голова профкому завела: «Та що ти там у каюті будеш сам микатися? Каюту ж МОЗ пропонує тримісну».

Майор нахилився до промовця та заглянув шельмі прямо в очі. Той вибухнув щирим реготом:

— Ха-ха-ха! Та ви що, жартів не розумієте?

Майор насварив пальцем та бренькнув пройдоху по вуху:

— Харитоне Марковичу, у мене є пропозиція: а давай висадимо тебе на безлюдному острові. Будеш там своїми витівками ворон розважати. А там, дивись, і королем пернатих себе оголосиш. Як тобі таке?

— Ге-ге! Пане майор, я тільки за, — весело заскалився кіт. — На острів так на острів, боюся тільки, тут без мене ви від нудьги геть здичавієте. Гейби не довелося потім приводити вас у людську подобу і читати вам лекцію на тему: «Як вижити на курорті і не збожеволіти».

Компанія реготнула, а кіт посерйознішав та додав:

— А стосовно ваших «делікатних» прохань, згоден тільки на одне: помовкувати буду, але не з дамами. Ви ж самі розумієте: етикет є етикет.

З цими словами кіт скочив до дверей, широко їх розчинив та, розшаркуючись, припросив:

— Тільки після вас, панове!

Чоловіки знизали плечима та, підсміюючись, прослідували за благодійником. Коридором він їх з вистрибом таки обігнав і першим вискочив на палубу. Озирнувшись навкруги, кіт призивно махнув компаньйонам:

— Панове, прошу! Тут повний штиль, ви гляньте, ніякого авралу. Народ просто мирно відпочиває.

Вийшовши вслід за котом, Струм і Кротов дійсно виявили спокійну палубну обстановку.

Мітинги закінчились: одна частина публіки розтягнулась вздовж борту і спостерігала за краєвидами, що пропливали повз. Інша частина, зайнявши шезлонги, активно поглинала цілющий ультрафіолет.

Далі, на кормі, група рибалок зрідка смикала спінінги. Схоже, не клювало. Але чоловіки мовчки завзято крутили волосінь на котушки та знову і знову розмашистими закидами повертали наживку за призначенням.

З появою трійці палубна ідилія трохи змінилась. Публіка кота запримітила відразу і, як по команді, перемкнула увагу з природи та засмаги на чотирилапого.

З рибалок хвостатого примітив тільки сантехнік Пекарський. Він якраз міняв наживку. Злісно плюнувши на блискучу блешню, він витер руки об лисину і подався в бік «ненормальних».

Публіка почала півколом оточувати трійцю.

Харитон присів на палубу та сторожко зиркнув на Кротова:

— А може, я краще на чотирьох прогуляюсь?

Майор покрутив головою:

— Е ні, дорогенький, напросився на прямохід, тож і будь послідовний.

Невдовзі юрба обступила компанію вже повним колом. Професора з майором якось непомітно відтіснили, а кіт опинився в колі відпочивальників. Діватись було нікуди. Струм і Кротов залишились позаду публіки, і по тому, як серед голів курортників вигулькнули котячі вуха, чоловіки зрозуміли: кіт випростався на задні лапи.

Юрба збуджено гомоніла. Лунали питання: «А ви дійсно говорите?», «А шубка у вас натуральна?», «А риболовлею ти промишляєш?»…

Тиша настала, коли почувся голос Харитона:

— Хтось із вас розмовляє нідерландською?

Кротов і Струм перезирнулись. Майор почухав потилицю зі словами: