ДРЕСУРА ТА АВРАЛ

Допоки на палубі вирували пристрасті навколо хвостатого, а мереживна шукала капітанську, компанія повернулася до каюти.

Харитон з розгону штовхнув двері й плюхнувся в заповітне крісло. Зачинивши двері за котом, зайшли і чоловіки. Всівшись у свої плетені фотелі, вони деякий час з цікавістю спостерігали за вибриками героя. Тонус напруги презентації плавно перетік в обмін враженнями.

Розвалившись у шкіряному ложі, кіт захоплено приплескував підлокітники:

— Ну і презентація! Ну і комедія! А ви бачили обличчя публіки, коли я в польоті був?!

Ніби сумніваючись у сумісності котячого лету та одночасного спостереження, майор іронічно зиркнув на Струма. Той весело хмикнув:

— Будьте певні, у нашого друга реакція в п'ять-шість разів краща за вашу. Все він бачить та підмічає, і набагато більше, ніж за мить, коли ви оком кліпнули. Але це вже позаду, головне, що бар’єр сприйняття мовних талантів нашого філософа подолано.

Вмить вгамувавшись, кіт прийняв серйозний вигляд та розчаровано прицмокнув язиком:

— Гарно-то воно гарно, але інакше як дресуру публіка це не сприйняла.

Струм знизав плечима:

— А ви що хотіли, шановний? Щоб я розвів нудну лекцію про людську свідомість та Давній Єгипет?!

Встряв Кротов:

— Харитоне Марковичу, які претензії? Професор хоч словом обмовився про дресуру?

Кіт знизав плечима:

— Та ні, я не в претензії. Просто хотілося для досвіду побачити отой «соціальний конформізм» у дії або узріти хоч би одного заводія.

Змовницьки підморгнувши Струму, Кротов дружньо бренькнув соціолога по вуху:

— Ну ти заводій, краще зізнайся, що на камбузі витворяв? Аж надто культурно Зіна випхала мене з дверей, — чоловіки з цікавістю дивилися на кота.

Кіт безневинно глипнув на допитливих:

— А хіба Зіна вам прояснила? Я ж просто уточнював склад маринаду.

— А чого шеф-кухарка була така розлючена? — не вгавав Кротов.

— Та пусте, — відмахнувся лапою кіт, — просто вона студентів школила за недотримання дисципліни на камбузі.

Кротов недовірливо покрутив головою. Харитон витримав паузу та недбало махнув лапою:

— Та біс з тими студентами, «конформізмом» та маринадом. Тим паче крильця Зіна принесе ще не скоро, давайте краще прогуляємось палубою. А то за вчора я в каюті геть засидівся. Заодно і з публікою познайомимось ближче.

На заклик кота компанія вже зазбиралась на палубу, але прогулянка не відбулася.

В каюту вихором влетіла Зіна. Дивлячись на збуджену буфетницю з хвацько зсунутим білим чепчиком, чоловіки зрозуміли: справа термінова і невідкладна.

Не даючи мінздравівцям оговтатися, буфетниця з порога випалила ситуацію:

— Там на палубі два мітинги вирують: заводчани і варяги. З заводчанами все окей. Вони люди бувалі, треновані спиртом і не таке чули й бачили, а з варягами — повний аврал!

Доповідь зупинив Кротов:

— Зінаїдо Григорівно, заспокойтеся. Розкажіть усе до ладу: який спирт, який аврал і чому ви така знервована?

— Ой Господи, — забідкалась Зіна, — будеш тут знервованою, коли до Сича поперлася якась навіжена, з босоніжками.

Кротов занепокоєно почухав потилицю:

— Це ще краще: до авралу навіжена з босоніжками додалася. Ви можете спокійно пояснити, що трапилося?

Зіна ображено махнула рукою:

— Який же ви безтолковий, Григорію Івановичу, а ще майор. Чує моя душа, — у капітана мова йтиме про нього, — Зіна виразно кивнула на Харитона.

Струм, що досі незворушно сидів у плетеному кріслі, встав та запропонував місце дамі. Зіна всілася. Професор заспокійливо поплескав її по плечу і лагідним голосом поцікавився:

— Зіночко, ви можете описати особу, що пішла до капітана?

Коли буфетниця дійшла до половини опису мереживної, чоловіки тривожно перезирнулися, а кіт зневажливо пирхнув:

— Пф! Так це ж наша знайома з пристані.

Професор занепокоєно зиркнув на Кротова, але той зробив заспокійливий жест та пірнув до кишені піджака. Діставши посвідчення із золотим тисненням «КДБ», він переклав його в нагрудну кишеньку теніски. Струм розуміюче кивнув:

— Що, в дію вступає важка артилерія?

Майор відповів коротким кивком. Командування операцією «Навіжена», звичайно, взяв на себе Кротов. Він коротко скомандував:

— Зіно, ви в кают-компанію! Ви, Романе Ароновичу, зі мною, Харитон залишається за старшого в каюті. Всім усе ясно?

Голос подав тільки кіт. Він насуплено сидів у кріслі й невдоволено бурчав:

— Як на презентацію, то разом, а коли найцікавіше трапляється, то мене можна і за куліси засунути?

Але його вже ніхто не слухав. Переступивши поріг, Кротов і Струм відразу взяли курс на капітанську. Глянувши услід чоловікам, Зіна неохоче попленталась у бік кают-компанії.