Розділ 26

Мабуть, одне з найнеймовірніших відчуттів, які має пережити кожна жінка, це прокинутися в обіймах коханої людини у новому статусі, несподівано усвідомлюючи те, що нічого магічного, в принципі і не відбулося. Насправді, за період від статусу "вільна" до моменту коли він змінився на "заміжня", ти залишилася все тією ж. Можливо, лише твої очі сяють щастям. Безмежним, промінистим, яскравим… І дивляться вони в майбутнє з надією, вірою та всепоглинаючою любов'ю. А ще, ти знаєш та сподіваєшся, що це назавжди. І разом ви подолаєте усе. Але, то лише у казках "довго та щасливо" дається просто так, за замовчуванням. У реальному житті, необхідно щоденно пліч-о-пліч будувати, укріплювати та подекуди оберігати своє "довго та щасливо". Тому що те, що здобувається через подолання перепон та негараздів, цінується та вартує дуже дорого.

– Доброго ранку, моя кохана дружино - прошепотів Ріддар, відриваючи мене від розмірковувань - знов щось важливе обдумуєш? Чого не спиш?

– Привіт - відповіла я, повертаючись до нього обличчям – Так, трохи поринула у роздуми. А ще, я чекаю поки ти прокинешся. Тому, що дуже хочеться їсти…

– О п'ятій ранку? - примруживши око, з посмішкою запитав мій чоловік.

– Ну, мабуть, можна звісно ще трохи почекати. Та гадаю, не дуже довго. Довше я витримаю і сконаю у розквіті років - награно зітхнувши відповіла я і знову повернулася до нього спиною.

А він на те лиш розсміялася і поцілувавши мене підвівся з ліжка.

– І що тобі принести, аби врятувати від голодної смерті? - запитав він вдягаючи легкий халат, а на мій здивований погляд додав – Що? Я ж можу, прямуючи на кухню, когось з жінок зустріти. Не буду ж я перед ними в одних штанах ходити.

– Взагалі то, я можу і сама сходити - промовила я, піднімаючись - просто не хотіла тебе розбурхати.

– Е, ні. Ти, якщо вийдеш з кімнати, то не факт, що до вечора повернешся. Знайдеш собі пригоди, на свою... ем… голову! Я сам зараз усе принесу. Потім, ти швиденько поїж, і будемо відпочивати. Може, навіть, трохи поспимо. Мені ж Радман надав сьогодні вихідний? Ось і проведемо його тільки удвох. А всі інші нехай почекають! Я за ці дні підготовки до ради імператорів, скучив за тобою просто неймовірно.

І усе він говорив це з таким серйозним виразом обличчя, що я не втрималася і розсміялася. – Гаразд нехай буде так, як ти хочеш – промовила я, встаючи з ліжка та поцілувавши чоловіка.

Поки Ріддар ходив на кухню, я швидко сходила в ванну кімнату. А потім сіла на маленький диванчик, що стояв під самим вікном і виконував роль підвіконня. Підібравши ноги під себе, я дивилася на море в, якому відображалися зорі.

– Так, щось я дійсно трохи зарано прокинулося. Ще навіть не світанок - подумала я - Але вчора з цим святом, поздоровленнями та розмовами, я майже нічого не їла. Тому і не дивно, що сьогодні не дотерпіла до сніданку.

Вчора був неймовірний день. Після того, як відбувся наш ритуал, найпершими нас підійшли привітати імператори інших планет та їх радники. Усі вони були вражені від того, що він пройшов не за прийнятим протоколом, з не стандартними клятвами. І вдався! Бастіан, який взяв на себе, відповідальність за представлення мені усіх імператорів. Наприкінці знайомства, промовив:

– Ріанно, я неймовірно радий від того, що вам таки вдалося задумане! Це просто приголомшливо! Ви сьогодні створили сенсацію. І, маю зізнатися, що зовсім тоді не зрозумів Вашу фразу, про те «якщо про щось невідомо, то ще не значить що це неможливо». Я дуже здивувався, коли ви так впевнено говорили про результат, якого ще не бачили. Але сьогодні ми наглядно пояснили зміст того виразу. І, я разом з вами, сьогодні відчув щастя. Щастя від того, що Вам все вдалося.

– Ваше Високосте, як Ви тоді сказали? Цікавий експеримент? - посміхнулася я - мабуть, так це і виглядало зі сторони. Кожна людина, стаючи особистістю має власні мрії, цілі та бажання. Це життєво та природно. Так правильно. Але в силу різних життєвих обставин, ми не завжди можемо дозволити собі бути тими, ким мріяли в дитинстві. Та, чи варто жити без, навіть, спроби щось змінити у власному житті? А, якщо поряд з тобою ще є ті, хто може у цьому допомогти, то вважаю що ти вже отримав перемогу над обставинами, нормами та кордонами. У нас є цікавий вираз: «Кордони лише у твоїй голові». Тож, чи не самі ми себе обмежуємо?

– Ваше Високосте Ріанно, я теж хочу привітати ваш круг з вдалим ритуалом - промовив імператор планети Нзото - І я, від імені усіх імператорів, прошу Вас офіційно прийняти участь у цьогорічній раді імператорів. Нам, гадає, є про що поговорити. Те, що вам сьогодні вдалося, відкриває можливості та дарує надію на життя. Так, саме життя, для тих хто вже втратив надію. Але, сьогодні Ваше свято, тож про справи поговорімо на самій раді.

– Дозвольте, я теж дещо для себе проясню? - запитав один з радників - Тому, що цікавість не дасть мені спокійно спати. Ви у своїй клятві сказали, що надали дозвіл братам вступати у союзи з іншими жінками. Та чому Ви думаєте, що таке взагалі можливо?

Я поглянула на братів, і обидва впевнено кивнули, тож я посміхнулася і сказала:

– Все просто, це вже сталося з одним із братів. І саме тому, що це відбулося у період між тим коли вони вже зустріли мене і впевнилися, що моя енергія їм підходить, і сьогоднішнім ритуалом. Імена я вам зараз не повідомлю. Адже кожна пара повинна мати власне свято, яке стане гарним початком нової історії. А нам з вами, залишається лише дочекатися цього неймовірного дня.