ІІІ

Саме тими протилежностями долі були ви з Євою. Вона була талановитою дівчиною, яка цікавилися медичними науками та знаходила щастя у навчанні, а ти ж був  її повним протиріччям. Ненавидів більшу частину шкільних предметів та ніколи не переймався через погані оцінки у своєму атестаті. Як ти взагалі с такими успіхами склав на відмінно ЗНО? Парадокс. В інтернаті ти був типовим поганим хлопчиком, який полюбляв робити усілякі капості вчителям та деяким, занадто агресивним дітям. Але все це тривало недовго. Щонайменше до появи у нашому житті Єви. 
Вона магічним способом змогла зробити з тебе  за один рік досить таки толерантного хлопця і напевно, тим самим вкрала твоє серце наприкінці десятого класу. 
- Максе,  я не знаю, що зі мною відбувається! Мої думки постійно тільки про неї! - жалівся ти однієї травневої ночі. - Вона стовідсотково зробила на мене якийсь приворот, інакше я не знаю як все це пояснити! 
- Ідіот, ти Микитко, - посміхаючись, відповідав я. - Ти просто вперше у когось закохався по-справжньому, тому тебе й ковбасить незвично. Це нормально у нашому віці. 
- Ага, ще скажи, що це кохання свої перші дзвіночки мені надсилає. 
- І скажу так - кохання. Можливо для тебе це дико, але сам подумай, за рік нашою спільної дружби, ви з Євою почали зближення вже не як друзі. Ти хоч бачив як вона на тебе дивиться, коли ти читаєш нам книжку? 
- Ну помічав декілька разів, але гадав, що то просто вона шукала чергові придирки до мого голосу чи стилю читання. 
- Дурко, ти друже. То вона просто милувалася тобой, адже теж відчуває нові почуття до тебе. Тільки я тобі цього не казав! Я обіцяв тримати таємницю, але це складно, коли товаришуєш одразу з двома різними людьми. 
Я тоді тобі розповів перший секрет Єви, який вона мені довірила. Ще здивувався, адже гадав, що для неї на першому місці ти, як друг, а вже потім я. А ні, не вгадав. Це потім вже коли у вас нарешті зав'язалися стосунки, я зрозумів, що я для тебе і для Єви ліпший друг номер один.
Неймовірно, тому що навіть не дивлячись на ваші відносини побудовані на довірі, ви все одно тримали маленькі таємниці один від одного, які розповідали лише мені. А я що? Я нічого. Мені було в радість бути скринькою таємниць і водночас скринькою порад та допомоги. От тільки свої якісь переживання я тримав завжди в собі. 
Ви з Євою не знали про мої відносини з однокурсницею  та моє розбите серце, коли ми вже навчалися на другому курсі. Не знали ви й про мої таємні побачення з жінкою, яка була на декілька років старша і яка мені регулярно давала непогані кошти на дрібні витрати. Хоча я впевнений, що якби ви про це дізналися, то одразу змусили б припинити ті стосунки і краще влаштуватися на роботу. Але мені було комфортно отримувати гроші за декілька годин розмов та поцілунків. Знаю, що це дивно звучить, але я не відчував себе навіть альфонсом попри все це. Тим паче, якщо брати до уваги той факт, що більшу частину своїх коштів я віддавав вам у вигляді техніки для вашої квартири, то гадаю, що ви мене б зрозуміли.